Стокгольмський синдром

	Стокгольмський синдром
	Стаття у Вікіпедії

Стокгольмський синдром (англ. Stockholm syndrome) — психологічний несвідомий захисний стан, або теорія, яка намагається пояснити, чому заручники іноді розвивають психологічний зв'язок зі своїми викрадачами. У процесі захоплення, викрадення або застосування (чи загрози застосування) насильства, жертви починають співчувати своїм загарбникам.

Цитати

	[Агресор] залежить від жертви. Влада над іншою людиною дає йому перебільшене відчуття значущості, допомагає підтримувати вигаданий образ себе – сильного, успішного, реалізованого в житті^[1]. Мабуть, тому, як із подивом згадувала донька Й. Сталіна Світлана Аллілуєва, «батько народів» часто ставив собі платівки з українськими піснями.^[2] — «Зокрема, у 1932 році на честь її дня народження грав український гопак^[3]. Втратити Україну для Й. Сталіна означало втратити відчуття сили та успіху.» (там само)
	— Ірина Рева

	«В'язні стверджували, що за грубістю ці офіцери приховують справедливість та порядність, що вони щиро цікавляться в’язнями і навіть намагаються потроху їм допомагати. Їхня допомога ззовні непомітна, але це тому, що «хорошим» есесівцям доводиться ретельно приховувати свої почуття.»^[4] […] Попри жахливі репресії та злиденне життя, цензура в сукупності з культом особистості Й. Сталіна підтримували у свідомості громадян уявлення про доброго «батька народів».^[5] — «Опинившись у ситуації непевності та страху, людина всіма засобами намагається зберегти віру в справедливість світоустрою, відмовляється вірити в реальність, яка загрожує небезпекою, та починає «шукати», а насправді – вигадувати когось доброго та сильного, який її порятує. З цієї причини, наприклад, частина в’язнів німецьких концтаборів вважали «деяких офіцерів справедливими та добрими». Таке спостереження в «польових умовах» зробив психіатр Б. Беттельгейм, сам на тривалий час опинившись в’язнем таборів смерті.»^[5]
	— Ірина Рева

	Отже, українське суспільство 1930-х мало ознаки травматичної залежності від агресора. Окремі з цих рис простежуються в нашому суспільстві й сьогодні. Так, ознаками «соціального стокгольмського синдрому» можна вважати наявність симптомів посттравматичного стресового розладу в постраждалих від Голодомору та окремі симптоми історичної травми у їхніх нащадків, потужний емоційний зв’язок із агресором, домінування радянської культурної парадигми над національною, брак самосвідомості, відмова від національної складової у світогляді постраждалих від геноциду, страх звільнення (бажання повернутися в СРСР), страх помсти, агресія проти нащадків «багатіїв», які розвалили Радянський Союз, очікування повернення «керівної ролі» Комуністичної партії та відродження радянської держави, раціоналізація та викривлення сприйняття епізодів насильства та доброти» агресора («турботливий Сталін») як у безпосередніх учасників подій, так і в їхніх нащадків, які через своїх рідних засвоїли змінену пам'ять про минуле.^[6]
	— Ірина Рева

Примітки

↑ Диксон Д. Травматическая привязанность и Стокгольмский синдром среди избиваемых женщин. URL: http://dont-be-victim.livejournal.com/14666.html.
↑ Рева І. По той бік…, 2019, с. 210
↑ Аллилуева С. Двадцать писем к другу. – С. 28–29
↑ Беттельхейм Б. Люди в концлагере // Чернявская А. Психология господства и подчинения. URL: [1].
↑ ^а ^б Рева І. По той бік…, 2019, с. 58
↑ Рева І. По той бік…, 2019, с. 222

Див. також

Джерела

Рева Ірина. По той бік себе: соціально-психологічні та культурні наслідки Голодомору і сталінських репресій - 2-ге вид., перероб. і допов. е-книга play.google.com, безкоштовно. Дата звернення: 2025.12.10 . — Київ: К.І.С, 2019. — 271 с. — ISBN 978-617-684-242-2

Поділіться цитатами з вашими друзями:

[1] Диксон Д. Травматическая привязанность и Стокгольмский синдром среди избиваемых женщин. URL: http://dont-be-victim.livejournal.com/14666.html.

[Рева_І._По_той_бік…—2019——210-2] Рева І. По той бік…, 2019, с. 210

[3] Аллилуева С. Двадцать писем к другу. – С. 28–29

[4] Беттельхейм Б. Люди в концлагере // Чернявская А. Психология господства и подчинения. URL: [1].

[Рева_І._По_той_бік…—2019——58-5] а ^б Рева І. По той бік…, 2019, с. 58

[Рева_І._По_той_бік…—2019——222-6] Рева І. По той бік…, 2019, с. 222

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]