Відмінності між версіями «Лукрецій»

Перейти до навігації Перейти до пошуку
1396 байтів додано ,  1 рік тому
доповнення, оформлення
м (→‎Інші цитати: доповнення)
(доповнення, оформлення)
 
'''Лукрецій, Тіт Лукрецій Кар''' (бл. 99-95 — 55 до н. е.) — давньоримський поет і філософ-матеріаліст.
 
{{АБВ}}
== Про природу речей (пер. [[Зеров Микола Костьович|Миколи Зерова]]) ==
[[File:T. Lucretii Cari De rerum natura.tif|thumb|''De rerum natura'', 1570]]
 
== В ==
* В роки, як людське [[життя]] по землі плазувало ганебно <br />Під тягарем навіснілим [[релігія|релігійної злої науки]], <br />Що, від небесних висот підіймаючи голову грізно <br />Погляд свій кидала жа́хний на смертні поріддя звисо́ка, <br />Він щонайперший наважився очі до неба підняти, <br />Сміливий еллін, він перший наваживсь повстати на нього.
: <small>''(Лукрецій «Про природу речей» (пер. М. Зерова) // С. 129)''</small>
 
* Правило перше в [[природа|природі]], вважаю, таке: із нічого, <br />Навіть по божеській волі, ніщо народиться не може.
== Д ==
: <small>''(Лукрецій «Про природу речей» (пер. М. Зерова) // С. 131)''</small>
* Не пропадає ніщо без останку: всі речі розпавшись, <br />Тільки вертаються знов до запасів [[матерія|матерії]] вічних.
: <small>''(Лукрецій «Про природу речей» (пер. М. Зерова) // С. 134)''</small>
* [[Час]] не існує так само, як щось відокремлене. Завжди<br />Ми відчуваєм його невід'ємність від того, що сталось,<br />Що відбувається нині чи має в прийдешності бути. <br />І ще ніхто не дивився на час, як на щось самостійне<br /> І незалежне від руху предметів чи їх супокою.
: <small>''(Лукрецій «Про природу речей» (пер. М. Зерова) // С. 139)''</small>
* Далі, в матерії ми розрізняємо [[атом|первісні тільця]] <br />І складові, із тих первісних тілець сформовані речі.
: <small>''(Лукрецій «Про природу речей» (пер. М. Зерова) // С. 139)''</small>
 
== І ==
* ...і [[всесвіт]] величний, що стільки років протривав, на порох колись розпадеться.
: <small>''(Лукрецій «Про природу речей» (пер. М. Зерова) // С. 187)''</small>
 
== Н ==
* Не пропадає ніщо без останку: всі речі розпавшись, <br />Тільки вертаються знов до запасів [[матерія|матерії]] вічних.
: <small>''(Лукрецій «Про природу речей» (пер. М. Зерова) // С. 134)''</small>
* Ні в якому напрямі [[всесвіт]] границі не має.
: <small>''(Лукрецій «Про природу речей» (пер. М. Зерова) // С. 151)''</small>
 
== О ==
* О нерозсудливі людські серця! О засліплені очі!<br /> Серед яких небезпек і в темно́ті якій непроглядній<br />Ваше минає коротке [[життя]], і невже вам не видко, <br />Як небагато на втіху собі потребує природа: <br />Тільки б хвороба не мучила тіла і туга минала<br />Душу, позбавлену прикрих пригод та нестерпного жаху?
: <small>''(Лукрецій «Про природу речей» (пер. М. Зерова) // С. 156)''</small>
 
* У великому світі є інші незвідані землі, інше людство́, і звіриного царства інакші породи.
== П ==
: <small>''(Лукрецій «Про природу речей» (пер. М. Зерова) // С. 182)''</small>
* Певне, ти бачив не раз, як у темряві наших покоїв
: Сонця яскравого промінь знадвору нараз промикнеться, —
: Безліч тоді порошинок дрібних, найдрібніших ти бачив,
: Як вони в паруску сонця танцюють і всі метушаться
: У безупинній борні, у зваді й лихій колотнечі,
: Як вони тиснуться тлумом, хвилини спокою не занють,
: То до єднання змагаючись, то розлучаючись знову{{sfn|Стежачи за текстом|2019|с=60}}.
: <small>''(Лукрецій «Про природу речей» (пер. М. Зерова))''</small>
 
* Правило перше в [[природа|природі]], вважаю, таке: із нічого, <br />Навіть по божеській волі, ніщо народиться не може.
: <small>''(Лукрецій «Про природу речей» (пер. М. Зерова) // С. 131)''</small>
 
== С ==
*[[Сонце]], [[земля]], і [[місяць]], і [[море]], і другі сполуки - <br />Не одинокі: у [[всесвіт]]і їх необмежена кількість.
: <small>''(Лукрецій «Про природу речей» (пер. М. Зерова) // С. 182)''</small>
 
* ...і [[всесвіт]] величний, що стільки років протривав, на порох колись розпадеться.
== У ==
: <small>''(Лукрецій «Про природу речей» (пер. М. Зерова) // С. 187)''</small>
* У великому світі є інші незвідані землі, інше людство́, і звіриного царства інакші породи.
: <small>''(Лукрецій «Про природу речей» (пер. М. Зерова) // С. 182)''</small>
 
== Ч ==
* [[Час]] не існує так само, як щось відокремлене. Завжди<br />Ми відчуваєм його невід'ємність від того, що сталось,<br />Що відбувається нині чи має в прийдешності бути. <br />І ще ніхто не дивився на час, як на щось самостійне<br /> І незалежне від руху предметів чи їх супокою.
: <small>''(Лукрецій «Про природу речей» (пер. М. Зерова) // С. 139)''</small>
 
== Інші цитати ==
== Б ==
* ''Безсмертна [[смерть]].
* ''Виражай смертними словами безсмертні речі.
 
== В ==
* ''Від того всіх смертних огортає страх, що багато явищ вони бачать на землі й на небі, яких причини побачити й зрозуміти не вміють, і гадають, що це все вожою волею твориться. Якщо ж ми будемо знати, що ніщо не може з'явитися з нічого, тоді ми значно чіткіше побачимо предмет наших завдань: і звідки з'являються речі і яким чином усе відбувається без допомоги зверху.
 
== Д ==
* ''Дух сильний радістю.
* ''Дірявого глечика не наповниш.
* ''Дна ніякого не у всесвіті ніде, і тілам споконвічним зостатися нІде на місці, якщо нема ні кінця, ні краю простору.
 
== З ==
* ''Збагни: всього того часу, протягом якого ми не існували, навіть якщо це була вічність, для нас ніби й не було<ref>Як удосконалювати самого себе / Томан І: Пер. з чес. — К.: Політвидав України, 1984. — С. 53</ref>.
 
== К ==
* ''Краще спокійно коритися, ніж панувати самому.
* ''Кожен відчуває, які має сили, на які може покладатися.
 
== Л ==
* ''[[Людина]] гине, справа залишається.
* ''Людина сама не знає, чого вона хоче, і постійно шукає інших місць, наче це позбавить її від тягаря.
 
== Н ==
* ''Не все пасує до всього''.
* ''Ніщо, по-моєму, не здійснюється так швидко, як те, що задумує й виконує розум.
 
== С ==
* ''Справа говорить сама за себе.
 
== У ==
* ''Усе вдосконалює природа.
 
== Я ==
* ''Якщо відчуття будуть не істинні, то й розум виявиться несправжнім.
 
== Джерела ==
* {{книга|автор =Костянтин Москалець |заголовок =Стежачи за текстом. Вибрана критика та есеїстика |місце =Львів |видавництво =Видавництво Старого Лева |рік =2019 |сторінок =400 |isbn =978-617-679-678-7 |ref =Стежачи за текстом}}
* Тіт Лукрецій Кар. Про природу речей // ''[[Зеров Микола Костьович|Микола Зеров]]''. Твори: В 2 т. — К.: Дніпро, 1990. — Т. 1.: Поезії. Переклади / Упоряд. Григорій Кочур, [[Дмитро Павличко]]. — 843 с.
* [http://www.wisdoms.ru/pavt/p139.html wisdoms.ru]
3441

редагування

Навігаційне меню