Філософія: відмінності між версіями
Немає опису редагування Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію |
|||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Вікіпедія}} |
{{Вікіпедія}} |
||
[[Файл:The Thinker, Auguste Rodin.jpg|праворуч|міні|150пкс|Скульптура «Мислитель» [[w:Огюст Роден|Оґюста Родена]]]] |
[[Файл:The Thinker, Auguste Rodin.jpg|праворуч|міні|150пкс|Скульптура «Мислитель» [[w:Огюст Роден|Оґюста Родена]]]] |
||
'''Філосо́фія''' (грец. ''φιλοσοφια'' — «любов до мудрості») — особлива форма |
'''Філосо́фія''' (грец. ''φιλοσοφια'' — «любов до мудрості») — особлива форма пізда світу, що вивчає найбільш загальні суттєві характеристики і фундаментальні принципи реальності і пізнання, буття людини, відносин людини і світу. |
||
== Цитати про філософію == |
== Цитати про філософію == |
Версія за 06:56, 30 грудня 2019
Філосо́фія (грец. φιλοσοφια — «любов до мудрості») — особлива форма пізда світу, що вивчає найбільш загальні суттєві характеристики і фундаментальні принципи реальності і пізнання, буття людини, відносин людини і світу.
Цитати про філософію
Історія — це філософія у прикладах. |
|||||
— Фукідід[1] |
Кожна філософія завершується хімією. |
|||||
— Дмитро Корчинський [2] |
Мета філософії — логічне пояснення думок. Філософія — не вчення, а діяльність. Філософська праця складається великою мірою з пояснень. Підсумок філософії — не «філософські судження», а пояснення суджень. Філософія повинна пояснювати й чітко розмежовувати думки, що звичайно бувають доволі темні й невиразні. |
|||||
— Людвіг Вітґенштайн [3] |
Філософія. Завжди при тобі, як частина тіла. Коли більше немає нічого, вона є Всім. |
|||||
— Тарас Прохасько [4] |
Філософія — служниця богослов'я. |
|||||
— італійський церковний історик Цезар Бароній [5] |
Богомол вірить бредням інших людей, філософ — лише своїм власним. |
|||||
— Антуан де Рівароль[6] |
Народження й смерть не властиві могутньому духу, він - вічний, живе і тоді, коли тіло без руху. |
|||||
— В’яса[7] |
Переклад нового світу: Стережіться, щоб вас ніхто не полонив філософією чи оманливими й пустими ідеями, що ґрунтуються на людських традиціях, на принципах, за якими живе цей світ, а не на вченні Христа. Адже саме в Христі з усією повнотою втілена Божа природа.[8] |
|||||
— Апостол Павло |
Примітки
- ↑ Большая книга афоризмов / сост. А. П. Кондрашов, И. И. Комарова. — Москва: РИПОЛ классик, 2008. — С. 165.
- ↑ Українська афористика Х-ХХ ст. — Київ: Видавничий центр «Просвіта», 2001
- ↑ Вiтґенштайн Людвіг. Trаctatus logico-filosoficus. Фiлософськi дослiдження. — Київ: Основи, 1995. — С. 40
- ↑ «Лексикон таємних знань». — Львів: Кальварія, 2003. — С. 135
- ↑ Ашукин Н. С., Ашукина М. Г. Крылатые слова. — Москва, 1955. — С. 570
- ↑ Ларец острословов: Афоризмы. Парадоксы. Шутки. Эпиграммы / Сост. Г. П. Лобарев. — М.: Политиздат, 1991. — 511 с. ISBN 5-250-01640-5
- ↑ Бгаґават-Ґіта / Переклад Миколи Ільницького — Львів: Зерна, 1999.
- ↑ Біблія. Переклад нового світу, 2014, с. 1575
- ↑ Біблія. Переклад Огієнка, 2009, с. 1095
Джерела
- Біблія. Переклад нового світу. — Brooklyn, New York: Watch Tower Bible and Tract Society of New York, Inc, 2014. — 1797 с.
- Біблія або Книги Святого Письма Старого й Нового Заповіту / Переклад проф. Івана Огієнка. — Київ: Українське Біблійне Товариство, 2009. — 1152 с. — ISBN 978-966-7136-96-3