Йосафата Гордашевська: відмінності між версіями
м ізольована стаття сирота0 |
доповнення |
||
Рядок 10: | Рядок 10: | ||
== Цитати == |
== Цитати == |
||
{{Q|Цитата = Боже мій, нехай сповняється Твоя свята воля! Хочу любити Тебе так, як Ти цього гідний<ref name="365_УКГЦ">{{книга |
|||
|заголовок = Великого бажайте. 365 думок визначних постатей УКГЦ |
|||
|місце = Львів |
|||
|видавництво = Свічадо |
|||
|рік = 2019 |
|||
|сторінки = 33-38 |
|||
|сторінок = 160 |
|||
|isbn = 978-966-938-282-5 |
|||
}}</ref>.}} |
|||
* Виховувати серце [[народ]]у і служити народові там, де є найбільша потреба. |
* Виховувати серце [[народ]]у і служити народові там, де є найбільша потреба. |
||
⚫ | |||
* Всюди, де б'ється людське [[серце]], треба і праці над ним<ref>Календар щасливої жінки 2019</ref>. |
* Всюди, де б'ється людське [[серце]], треба і праці над ним<ref>Календар щасливої жінки 2019</ref>. |
||
⚫ | |||
{{Q|Цитата = Господи Ісусе, допоможи мені краще слухати Тебе і жити в послусі, згідно з духом мого Згромаджен¬ня, щоб я могла наслідувати Тебе на шляху, який Ти вибрав для мене<ref name="365_УКГЦ"/>.}} |
|||
{{Q|Цитата = Нехай я живу в моїй спільноті й в моєму апостоля- ті в ревному служінні і в послусі Тобі через моє Згро¬мадження. Нехай я живу так до моєї смерти, коли Ти покличеш мене до себе. Амінь<ref name="365_УКГЦ"/>.}} |
|||
{{Q|Цитата = О Ісусе, який є життям душ, учини, щоб моя душа в Тобі, для Тебе й через Тебе жила<ref name="365_УКГЦ"/>.}} |
|||
{{Q|Цитата = Щасливі ті, що переплили широке море цього сві¬ту і щасливо прибули до пристані...<ref name="365_УКГЦ"/>.}} |
|||
{{Q|Цитата = Я постановляю жити щодня краще...<ref name="365_УКГЦ"/>.}} |
|||
{{Q|Цитата = Сиджу й дивлюся на суху квітку; прислали її для мене сестри з Бразилії. Господь Бог хотів, щоб її вид підніс мою душу до Нього, бо від Нього вона має свою красу - хоч засохла, а яка чудова. Як Він не жа¬лував своєї всемогучости для квітки, що нині цвіте, а завтра в’яне, що ж зробить для моєї душі, яка схо-че Його любити!<ref name="365_УКГЦ"/>.}} |
|||
{{Q|Цитата = Квіття мертве без розуму й пізнання. На якій фаб-риці роблять матерію для тієї квітки? Всемогучість Божа якими фарбами розмальовує їх і тінить, зливає гармонійно барви? Де виробляють такі парфуми, що кожна квітка напоєна відмінним запахом, де пода¬ють взори, шаблони чудесного уложення листків? Що ж буде, як Всемогучість Божа мою душу почне 1 фарбувати так, як того буду гідна, як буду Бога люби¬ |
|||
ти не словом, не почуттями, а ділом...<ref name="365_УКГЦ"/>.}} |
|||
{{Q|Цитата = Тільки Ти один є джерелом щастя і гідним тисячі сердець...<ref name="365_УКГЦ"/>.}} |
|||
{{Q|Цитата = Чим є цілий світ порівняно з Богом? Чим є до-часне життя порівняно з вічністю? Намагатимуся якнайкраще виконувати свої щоденні обов’язки, па-м’ятаючи, що Бог дивиться на мене, і старатимуся віднайти ласку в Його очах.<ref name="365_УКГЦ"/>.}} |
|||
{{Q|Цитата = О Ісусе, який є життям душ, учини, щоб моя душа в Тобі, для Тебе й через Тебе жила; нехай вона про Тебе думає, про Тебе говорить, для Тебе працює, нехай Тебе шукає, до Тебе стремить, і з Тобою нехай з’єднається<ref name="365_УКГЦ"/>.}} |
|||
{{Q|Цитата = Ісусе, будь єдиним джерелом і ціллю мого жит¬тя. Бо Ти - моя мудрість, сила і потіха, моє слово, щастя і скарб тут і у вічності<ref name="365_УКГЦ"/>.}} |
|||
{{Q|Цитата = О Христе! Ти жив серед людей, працював і тер¬пів разом із ними. Так само і я в усіх моїх справах бажаю лише того, чого бажало Твоє Пресвяте Серце<ref name="365_УКГЦ"/>.}} |
|||
{{Q|Цитата = О прийде колись день, в якому не буде ворогів, що сміли зблизитись до мене і не буде спокус. О при¬йде день, в якому не зможу грішити<ref name="365_УКГЦ"/>.}} |
|||
{{Q|Цитата = О що ж за прекрасний цей день - не ображати більше Бога і не можна про Нього забути, і не можна ніколи перестати Його любити! О невисказане щас¬тя! О солодка радосте! Того дня очікую і його прагну!<ref name="365_УКГЦ"/>.}} |
|||
{{Q|Цитата = О яка ж я буду щаслива, коли не зможу більше Тебе, мій Боже, ображати. І коли буду могти Тебе любити і мати певну надію, що вже Тебе не втрачу. О любове моя, о радосте, яка переходить усякі люд¬ські почування. Піду сама і побачу те, чого не в силі тепер пізнати і чого ніхто не в силі вияснити<ref name="365_УКГЦ"/>.}} |
|||
{{Q|Цитата = Ах, бажала б я вже тепер злетіти, щоби вже те¬пер уживати того щастя. Дарма, чую, що щось не пускає мене, і вже тільки мені злетіти, а тут якась сила немов прикувала мене до землі і немов громом мене вразила<ref name="365_УКГЦ"/>.}} |
|||
Ах, це ти, нещасне тіло, то мене стримуєш і три¬маєш, немов бідну пташину у тісній клітці, і не даєш мені відповідної поживи і напою... в дійсності ти мені даєш, але все таке гірке, що мене не заспокоїть ніколи. О коли ж ти упадеш, щоб я могла свобідно злетіти до свого Творця?<ref name="365_УКГЦ"/>.}} |
|||
{{Q|Цитата = Чекаю Ісуса Христа, мого Господа, який перемі¬нить це моє тіло з болота на подобу свого прослав¬леного Тіла. Чекаю, щоб Господь сам прийняв мене на гостину. Ах прийди, Господи, прийди і не зволі<ref name="365_УКГЦ"/>.}} |
|||
{{Q|Цитата = Прийди, Ісусе, і скажи, як звичайно: Мир вам! Прийди і визволи нас із важкої недолі. Прийди, о мій Спасителю, прийди<ref name="365_УКГЦ"/>.}} |
|||
{{Q|Цитата = Пречиста Діво, Божа Мати! Навчи мене люби¬ти Господа. Обираю Тебе собі за Матір. Прости мені, якщо я в чомусь не була гідною Твоєї любови<ref name="365_УКГЦ"/>.}} |
|||
{{Q|Цитата = Вдячність домагається, щоб я Тебе, о мій Госпо¬ди, любила і тішилася, що Ти один щасливий і гід¬ний тисяч сердець<ref name="365_УКГЦ"/>.}} |
|||
{{Q|Цитата = Як олень, втомлений довгою дорогою, прагне жи¬вої джерельної води, так душа моя прагне Тебе, о мій Боже! Не стерплю бажання мого, о мій Боже, живучи на цій пустій і спаленій землі, на якій джерела во¬дяні затруюють мене, коли з якого-небудь хочу пити. О коли ж буде мені дозволено зачерпнути тієї живої води від того джерела, з якого пливе життя вічне?<ref name="365_УКГЦ"/>.}} |
|||
{{Q|Цитата = Мати Божа, покривай і в майбутньому своїм святим омофором цю маленьку родину - наше Згро¬мадження - і хоча би ціле пекло повстало проти нас, не загинемо під твоєю святою опікою<ref name="365_УКГЦ"/>.}} |
|||
{{Q|Цитата = А після дочасних трудів пригорни нас усіх до себе у небесному Царстві, щоби ми тебе навіки огля¬дали, о наша найдорожча Мати!<ref name="365_УКГЦ"/>.}} |
|||
{{Q|Цитата = О прагну й очікую цього дня, в котрому схочеш увійти до моєї душі. Ввійди в радість Господа Твого, радість Господа мого. Що ж уже більше скажу?<ref name="365_УКГЦ"/>.}} |
|||
{{Q|Цитата = О Єрусалиме возлюблений, вічносте моя. Які ж чудові речі розповідають про Тебе. Але все, що про Тебе сказали і ще можна сказати, є нічим у порів¬нянні з тим, чим Ти є<ref name="365_УКГЦ"/>.}} |
|||
{{Q|Цитата = А все те, що тут бачу на нашій землі, красу її, навіть не можу назвати тінню тієї краси, якою є Ти! О Єрусалиме возлюблений, моя батьківщино, будь для мене відтепер єдиною потіхою, щоб підносити до Тебе мої очі і ціле бажання мого серця, і про ніщо інше не хочу ні чути, ні говорити, лише про Тебе. Ані не хочу нічого читати, лише про Тебе. А що-не- будь про Тебе прочитаю, те буду в своїй пам’яті від¬новляти<ref name="365_УКГЦ"/>.}} |
|||
{{Q|Цитата = О Господи, зішли мені любов до Тебе! Не бажаю іншої нагороди, як тільки любити Тебе щораз біль¬ше. І також ревно благаю Тебе, забери мене з цьо¬го світу в тих літах, коли буду якнайкраще готовою стати перед Тобою, та дозволь мені в цей час скрі¬питися Твоїм Тілом і найдорожчою Кров’ю та умер¬ти на Твоєму лоні, як умер святий Йосиф. Більше ні¬чого мені не потрібно. Про це Тебе ревно прошу, бо що довше живу, то більше Тебе, моє добро, ображаю. Але не за моєю волею, а за Твоєю нехай станеться<ref name="365_УКГЦ"/>.}} |
|||
{{Q|Цитата = О Ісусе, Твоє світло ясніє нашим очам лише зда¬леку, посеред непроглядної темряви, яка нас огортає. О Ісусе, рятуй нас, бо гинемо, і визволи нас силою Твого хреста. Кличемо до Тебе, що відкупив нас<ref name="365_УКГЦ"/>.}} |
|||
{{Q|Цитата = Вислухай, Боже і Спасителю наш, коли кличемо з-посеред цього моря, борючись серед хвиль. |
|||
Бачимо Тебе, Ісусе, завжди на березі, і звідти Ти дивишся, на які небезпеки ми наражаємося і як тру-димося, щоби вціліти в цій боротьбі<ref name="365_УКГЦ"/>.}} |
|||
{{Q|Цитата = Спаси нас заради Твого імени і вчини, щоб ми пропливли безпечно серед скель, і вкінці спочили у Твоїх обіймах, о мій Боже. Амінь<ref name="365_УКГЦ"/>.}} |
|||
== Примітки == |
== Примітки == |
Версія за 13:31, 3 грудня 2019
Йосафата (Гордашевська) | |
Стаття у Вікіпедії | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Блаже́нна Йосафа́та (у світі: Михайлина Гордашевська, 20 листопада 1869, Львів — 7 квітня 1919, Кристинопіль) — блаженна монахиня Української Греко-Католицької церкви, співзасновниця й перша в Україні монахиня єдиного активного жіночого греко-католицького монашого згромадження, який базувався на богослов'ї убогого Христа-Чоловіколюбця і провадив харизматичну працю серед найбільш упосліджених[1].
Цитати
Боже мій, нехай сповняється Твоя свята воля! Хочу любити Тебе так, як Ти цього гідний[2]. |
- Виховувати серце народу і служити народові там, де є найбільша потреба.
- Всюди, де б'ється людське серце, треба і праці над ним[3].
- Якщо бачиш у комусь щось добре — наслідуй це[4].
Господи Ісусе, допоможи мені краще слухати Тебе і жити в послусі, згідно з духом мого Згромаджен¬ня, щоб я могла наслідувати Тебе на шляху, який Ти вибрав для мене[2]. |
Нехай я живу в моїй спільноті й в моєму апостоля- ті в ревному служінні і в послусі Тобі через моє Згро¬мадження. Нехай я живу так до моєї смерти, коли Ти покличеш мене до себе. Амінь[2]. |
О Ісусе, який є життям душ, учини, щоб моя душа в Тобі, для Тебе й через Тебе жила[2]. |
Щасливі ті, що переплили широке море цього сві¬ту і щасливо прибули до пристані...[2]. |
Я постановляю жити щодня краще...[2]. |
Сиджу й дивлюся на суху квітку; прислали її для мене сестри з Бразилії. Господь Бог хотів, щоб її вид підніс мою душу до Нього, бо від Нього вона має свою красу - хоч засохла, а яка чудова. Як Він не жа¬лував своєї всемогучости для квітки, що нині цвіте, а завтра в’яне, що ж зробить для моєї душі, яка схо-че Його любити![2]. |
Квіття мертве без розуму й пізнання. На якій фаб-риці роблять матерію для тієї квітки? Всемогучість Божа якими фарбами розмальовує їх і тінить, зливає гармонійно барви? Де виробляють такі парфуми, що кожна квітка напоєна відмінним запахом, де пода¬ють взори, шаблони чудесного уложення листків? Що ж буде, як Всемогучість Божа мою душу почне 1 фарбувати так, як того буду гідна, як буду Бога люби¬ |
Тільки Ти один є джерелом щастя і гідним тисячі сердець...[2]. |
Чим є цілий світ порівняно з Богом? Чим є до-часне життя порівняно з вічністю? Намагатимуся якнайкраще виконувати свої щоденні обов’язки, па-м’ятаючи, що Бог дивиться на мене, і старатимуся віднайти ласку в Його очах.[2]. |
О Ісусе, який є життям душ, учини, щоб моя душа в Тобі, для Тебе й через Тебе жила; нехай вона про Тебе думає, про Тебе говорить, для Тебе працює, нехай Тебе шукає, до Тебе стремить, і з Тобою нехай з’єднається[2]. |
Ісусе, будь єдиним джерелом і ціллю мого жит¬тя. Бо Ти - моя мудрість, сила і потіха, моє слово, щастя і скарб тут і у вічності[2]. |
О Христе! Ти жив серед людей, працював і тер¬пів разом із ними. Так само і я в усіх моїх справах бажаю лише того, чого бажало Твоє Пресвяте Серце[2]. |
О прийде колись день, в якому не буде ворогів, що сміли зблизитись до мене і не буде спокус. О при¬йде день, в якому не зможу грішити[2]. |
О що ж за прекрасний цей день - не ображати більше Бога і не можна про Нього забути, і не можна ніколи перестати Його любити! О невисказане щас¬тя! О солодка радосте! Того дня очікую і його прагну![2]. |
О яка ж я буду щаслива, коли не зможу більше Тебе, мій Боже, ображати. І коли буду могти Тебе любити і мати певну надію, що вже Тебе не втрачу. О любове моя, о радосте, яка переходить усякі люд¬ські почування. Піду сама і побачу те, чого не в силі тепер пізнати і чого ніхто не в силі вияснити[2]. |
Ах, бажала б я вже тепер злетіти, щоби вже те¬пер уживати того щастя. Дарма, чую, що щось не пускає мене, і вже тільки мені злетіти, а тут якась сила немов прикувала мене до землі і немов громом мене вразила[2]. |
Ах, це ти, нещасне тіло, то мене стримуєш і три¬маєш, немов бідну пташину у тісній клітці, і не даєш мені відповідної поживи і напою... в дійсності ти мені даєш, але все таке гірке, що мене не заспокоїть ніколи. О коли ж ти упадеш, щоб я могла свобідно злетіти до свого Творця?[2].}}
Чекаю Ісуса Христа, мого Господа, який перемі¬нить це моє тіло з болота на подобу свого прослав¬леного Тіла. Чекаю, щоб Господь сам прийняв мене на гостину. Ах прийди, Господи, прийди і не зволі[2]. |
Прийди, Ісусе, і скажи, як звичайно: Мир вам! Прийди і визволи нас із важкої недолі. Прийди, о мій Спасителю, прийди[2]. |
Пречиста Діво, Божа Мати! Навчи мене люби¬ти Господа. Обираю Тебе собі за Матір. Прости мені, якщо я в чомусь не була гідною Твоєї любови[2]. |
Вдячність домагається, щоб я Тебе, о мій Госпо¬ди, любила і тішилася, що Ти один щасливий і гід¬ний тисяч сердець[2]. |
Як олень, втомлений довгою дорогою, прагне жи¬вої джерельної води, так душа моя прагне Тебе, о мій Боже! Не стерплю бажання мого, о мій Боже, живучи на цій пустій і спаленій землі, на якій джерела во¬дяні затруюють мене, коли з якого-небудь хочу пити. О коли ж буде мені дозволено зачерпнути тієї живої води від того джерела, з якого пливе життя вічне?[2]. |
Мати Божа, покривай і в майбутньому своїм святим омофором цю маленьку родину - наше Згро¬мадження - і хоча би ціле пекло повстало проти нас, не загинемо під твоєю святою опікою[2]. |
А після дочасних трудів пригорни нас усіх до себе у небесному Царстві, щоби ми тебе навіки огля¬дали, о наша найдорожча Мати![2]. |
О прагну й очікую цього дня, в котрому схочеш увійти до моєї душі. Ввійди в радість Господа Твого, радість Господа мого. Що ж уже більше скажу?[2]. |
О Єрусалиме возлюблений, вічносте моя. Які ж чудові речі розповідають про Тебе. Але все, що про Тебе сказали і ще можна сказати, є нічим у порів¬нянні з тим, чим Ти є[2]. |
А все те, що тут бачу на нашій землі, красу її, навіть не можу назвати тінню тієї краси, якою є Ти! О Єрусалиме возлюблений, моя батьківщино, будь для мене відтепер єдиною потіхою, щоб підносити до Тебе мої очі і ціле бажання мого серця, і про ніщо інше не хочу ні чути, ні говорити, лише про Тебе. Ані не хочу нічого читати, лише про Тебе. А що-не- будь про Тебе прочитаю, те буду в своїй пам’яті від¬новляти[2]. |
О Господи, зішли мені любов до Тебе! Не бажаю іншої нагороди, як тільки любити Тебе щораз біль¬ше. І також ревно благаю Тебе, забери мене з цьо¬го світу в тих літах, коли буду якнайкраще готовою стати перед Тобою, та дозволь мені в цей час скрі¬питися Твоїм Тілом і найдорожчою Кров’ю та умер¬ти на Твоєму лоні, як умер святий Йосиф. Більше ні¬чого мені не потрібно. Про це Тебе ревно прошу, бо що довше живу, то більше Тебе, моє добро, ображаю. Але не за моєю волею, а за Твоєю нехай станеться[2]. |
О Ісусе, Твоє світло ясніє нашим очам лише зда¬леку, посеред непроглядної темряви, яка нас огортає. О Ісусе, рятуй нас, бо гинемо, і визволи нас силою Твого хреста. Кличемо до Тебе, що відкупив нас[2]. |
Вислухай, Боже і Спасителю наш, коли кличемо з-посеред цього моря, борючись серед хвиль. |
Спаси нас заради Твого імени і вчини, щоб ми пропливли безпечно серед скель, і вкінці спочили у Твоїх обіймах, о мій Боже. Амінь[2]. |
Примітки
- ↑ сайт Ватикану: Josaphata Hordashevska (1869—1919)
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи Великого бажайте. 365 думок визначних постатей УКГЦ. — Львів: Свічадо, 2019. — С. 33-38. — ISBN 978-966-938-282-5
- ↑ Календар щасливої жінки 2019
- ↑ Календар щасливої жінки 2019