Ревнощі: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіцитат
Вилучено вміст Додано вміст
SergoBot (обговорення | внесок)
мНемає опису редагування
м →‎Цитати: доповнення
Рядок 22: Рядок 22:
}}
}}
{{Q|Цитата = За певних обставин можна приревнувати когось навіть за те, що він просто дивиться у [[небо]].<ref>{{книга|автор=Юдіт Германн|заголовок=Аліса|рік=2013|місто=Київ|видавництво=Темпора|ref=Аліса|isbn=9786175691564|сторінки=60}}</ref>| Автор = [[Юдіт Германн]] «Аліса»}}
{{Q|Цитата = За певних обставин можна приревнувати когось навіть за те, що він просто дивиться у [[небо]].<ref>{{книга|автор=Юдіт Германн|заголовок=Аліса|рік=2013|місто=Київ|видавництво=Темпора|ref=Аліса|isbn=9786175691564|сторінки=60}}</ref>| Автор = [[Юдіт Германн]] «Аліса»}}
{{Q|Цитата = Ревнива людина — це [[мученик]], який робить мучениками інших<ref>Як удосконалювати самого себе / Томан І: Пер. з чес. — К.: Політвидав України, 1984. — С. 208</ref>.| Автор = [[С. Дайн]]}}


== Примітки ==
== Примітки ==

Версія за 22:37, 30 листопада 2019

Вікіпедія
Вікіпедія
Дивіться у Вікіпедії:

Ревнощі — почуття пристрасної недовіри, сумнівів у коханні та вірності.

Цитати

  •  

Ревнощі — підозра власної неповноцінності.[1]

  Юрій Рибников
  •  

Кохання троянд шукає, ревнощі — колючок.[2]

  Грузинські прислів'я
  •  

Ревнощі часто не що інше, як баламутне прагнення до тиранії, перенесене до сфери любові.[3]

  Марсель Пруст
  •  

За певних обставин можна приревнувати когось навіть за те, що він просто дивиться у небо.[4]

  Юдіт Германн «Аліса»
  •  

Ревнива людина — це мученик, який робить мучениками інших[5].

  С. Дайн

Примітки

  1. Українська афористика Х-ХХ ст. Під загальною редакцією Івана Драча та Володимира Черняка. — Київ: Видавничий центр «Просвіта», 2001
  2. Грузинські прислів'я на aphorism.org.ua
  3. Большая книга афоризмов / сост. А. П. Кондрашов, И. И. Комарова. — Москва: РИПОЛ классик, 2008. — С. 1054
  4. Юдіт Германн. Аліса. — Київ: Темпора, 2013. — С. 60. — ISBN 9786175691564
  5. Як удосконалювати самого себе / Томан І: Пер. з чес. — К.: Політвидав України, 1984. — С. 208