Поезія: відмінності між версіями
мНемає опису редагування |
Доповнення - 2 цитати Сергія Губерначука |
||
| Рядок 29: | Рядок 29: | ||
* Поети! Не пишайтеся вінцем лавровим. Ваш вінець — терновий. ([[Світличний Іван Олексійович|Іван Світличний]]) |
* Поети! Не пишайтеся вінцем лавровим. Ваш вінець — терновий. ([[Світличний Іван Олексійович|Іван Світличний]]) |
||
* Рима – проста й заримована [[Бог|Богом]], й окреслена віщим [[дощ|дощем]]. ([[Губерначук Сергій Григорович|Сергій Губерначук]]) |
|||
* Люби поезію, ходи до неї в гості, хоч раз на рік – послухай, чи жива? ([[Губерначук Сергій Григорович|Сергій Губерначук]]) |
|||
== Джерела == |
== Джерела == |
||
Версія за 10:13, 22 листопада 2019
Пое́зія (грец. ποίησις — «творчість» від ποιέω — «роблю», «творю») — художньо-образна словесна творчість, в якій мова використовується з естетичною чи евокативною (знаково-символічною) метою окрім або замість самої денотації.
Цитати
Ніхто не може бути добрим поетом… без душевного вогню і без деякого натхнення, свого роду божевілля.[1] |
|||||
| — Демокріт |
- Мусить поет приховати негарне й ганебне
Поезія філософічніша і серйозніша від історії: поезія говорить більше про загальне, історія — про окреме.[3] |
|||||
| — Аристотель |
Поезії, й тільки поезії, має належати в мистецтві мовлення першість. Це — споконвічна мова богів. Поет, за словами Платона, засідаючи на триніжку муз, охоплений натхненням, виливає з себе все, що прийде на його вуста, немов струмінь джерела; він не обдумує й не зважує своїх слів і вони течуть із нього в нескінченному різноманітті барв, суперечливі за своєю суттю й не плавно і рівно, а поривами. Сам він із голови до ніг поетичний, і, як стверджують учені, давня теогонічна поезія — це і є перша філософія.[4] |
|||||
| — Мішель де Монтень |
- Класична пластика, і контур строгий,
І логіки залізна течія —
Оце твоя, поезіє, дорога.
Леконт Деліль, Жозе Ередія,
Парнаських зір незахідне́ сузір'я
Зведуть тебе на справжнє верхогір'я[5]. (Микола Зеров)
- Поезія — свобода серця…[6] (Іван Світличний)
- Я вірю в риму, / У силу слова незбориму, /В талан-натхнення, в Божий дар. (Іван Світличний)
- Не густо між Боянами героїв. (Іван Світличний)
- Поети стріляють римами, чекісти — із револьверів! / У серце стріляють. Серце — мішень для куль і для рим. (Іван Світличний)
- Поети! Не пишайтеся вінцем лавровим. Ваш вінець — терновий. (Іван Світличний)
- Рима – проста й заримована Богом, й окреслена віщим дощем. (Сергій Губерначук)
- Люби поезію, ходи до неї в гості, хоч раз на рік – послухай, чи жива? (Сергій Губерначук)
Джерела
- Зеров, Микола. Твори: В 2 т. — К.: Дніпро, 1990. — Т. 1.: Поезії. Переклади / Упоряд. Григорій Кочур, Дмитро Павличко. — 843 с.
- Світличний І. Поезії // Світличний І. О. Світлична Н. О. З живучого племені Дон Кіхотів / Упоряд. Коцюбинська М., Неживий О..— К.: Грамота, 2008,— с. 138–207. ISBN 978-966-349-128-8
Примітки
- ↑ Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури: Підручник / За наук. ред. О. Галича. – К.: Либідь, 2001. — С. 19
- ↑ Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури: Підручник / За наук. ред. О. Галича. — К.: Либідь, 2001. — С. 19
- ↑ Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури: Підручник / За наук. ред. О. Галича. – К.: Либідь, 2001. — С. 21
- ↑ Пензенский, А. А. Нострадамус. Вся правда о великом пророке и его пророчествах. — М. : Эксмо, 2005. — С. 176.
- ↑ Зеров, Микола. Твори: В 2 т. — К.: Дніпро, 1990. — Т. 1.: Поезії. Переклади / Упоряд. Григорій Кочур, Дмитро Павличко. — с. 66
- ↑ Іван Світличний (ukrlit.vn.ua)
