Куліш Микола Гурович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіцитат
Вилучено вміст Додано вміст
Нова сторінка: '''Мико́ла Гу́рович Кулі́ш''' (1892 — 1937) — український письменник, режисер і драматург. {{wikipedia}} =...
 
Тараско (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 1: Рядок 1:
'''Мико́ла Гу́рович Кулі́ш''' (1892 — 1937) — український письменник, режисер і драматург.
{{wikipedia}}
{{wikipedia}}
'''Мико́ла Гу́рович Кулі́ш''' (1892 — 1937) — український письменник, режисер і драматург.


* ''Гармат би нам та кулеметів замість мрій.
* ''На московському кумачі України самостійної не вишити!
* ''Хоч ярмо й червоним стане, а ярмом не перестане!
* ''Кожен з нас живе в віках, бо ми, перш за все, – ідеї.
* ''Того лише ідеї переможуть, хто з ними вийде на ешафот.
* ''Всі дороги в світі – це лише орбіти: якою б не ішов, все одно повернешся туди, звідки вийшов, – в яму.
* ''Подумай, що скажуть на тім світі діди й прадіди наші, почувши, що ти міняєш прізвище.
* ''Без грошей і при сонці темно.
* ''Холодному й голодному не до школи.
* ''Найкращий спільник той, у кого зброя по-вкраїнському говорить.
* ''Кожне слово переконує тоді, коли за ним дзвенить зброя!





Версія за 11:15, 10 травня 2009

Вікіпедія
Вікіпедія

Мико́ла Гу́рович Кулі́ш (1892 — 1937) — український письменник, режисер і драматург.


  • Гармат би нам та кулеметів замість мрій.
  • На московському кумачі України самостійної не вишити!
  • Хоч ярмо й червоним стане, а ярмом не перестане!
  • Кожен з нас живе в віках, бо ми, перш за все, – ідеї.
  • Того лише ідеї переможуть, хто з ними вийде на ешафот.
  • Всі дороги в світі – це лише орбіти: якою б не ішов, все одно повернешся туди, звідки вийшов, – в яму.
  • Подумай, що скажуть на тім світі діди й прадіди наші, почувши, що ти міняєш прізвище.
  • Без грошей і при сонці темно.
  • Холодному й голодному не до школи.
  • Найкращий спільник той, у кого зброя по-вкраїнському говорить.
  • Кожне слово переконує тоді, коли за ним дзвенить зброя!


Про Куліша

  • Гострий гоголівський профіль, чорнильна щіточка вусів, нервові, але стримані рухи. І тільки очі були такі мінливі, такі щедрі, що через них ставало видно, яке складне, напружене, суперечливе життя кипить глибинах цього незмірно багатого людського єства (Микола Бажан)