Донцов Дмитро Іванович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіцитат
Вилучено вміст Додано вміст
Nechay (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Nechay (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 19: Рядок 19:


[[Категорія:Автори-Д]]
[[Категорія:Автори-Д]]
[[Категорія:Політики]]

Версія за 09:31, 1 травня 2009

Файл:Doncov.jpg
Вікіпедія
Вікіпедія


Дмитро Донцов


  • Великі нам здаються такими тому, що ми стоїмо перед ними на колінах.
  • Віра є джерело героїзму, посвяти, відваги... Віра сталить думку. Віра не допускає сумнівів у вашу правду у ваші серця. Віра є запорукою тріумфу всякої правди, яка має потрібне число тих, що в неї — без вагання — вірують.
  • Фанатичного прив’язання до своєї віри не заступить літепла любов до неї. Мало носити в серці Ідеал. Коли його не боронитиме запеклість фанатиків — цей ідеал перекреслить інша, чужа фанатична сила.
  • Ієрархизація суспільності й на ній збудований державний лад з окремою, своїми здібностями, расою й положенням відгородженою від інших, з генієм командування і проводу кастою, — е конечна передумова правильного діяння суспільного організму.
  • Коли нація хоче стати як сталь, напоїти себе сталою, магнетичною енергією, — мусить черпати її у власній ідеї.
  • Кожна нація має свій власний закон, свою власну правду й повинна лише їм коритися.
  • Така повинна бути наша національна ідея: всеобіймаюча, виключна, яскрава, якої гаслом є не спочинок і уживання, лиш акція і воля до влади над відірваними засадами, над чужою ідеєю, над власним оточенням, над «обставинами», над усім часовим і поодиноким. Лише та ідея виведе нас зі стану провінцій лише вона сполучиться з тим штосом, без якого мертва всяка ідея.
  • Тільки воскреслий Дух давньо-князівського і лицарства козацького — незримих скрижалей Кобзаря на Україні, дасть ЇЙ силу зломити московську орду і напасті „інтернаціональних конспіраторів” в нашу добу!
  • Є нації, є боротьба між ними, є націоналізм.
  • Не однострої і зброя воїна, а безстрашність, мужність, хоробрість його, дух воїна — становлять силу армії.
  • Замість слухання в собі Vox Dei – прислухування до змінного Vox populi.