Мішель де Монтень: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіцитат
Вилучено вміст Додано вміст
Chaojoker (обговорення | внесок)
м +hy
м робот змінив: it:Michel de Montaigne
Рядок 49: Рядок 49:
[[cs:Michel de Montaigne]]
[[cs:Michel de Montaigne]]
[[de:Michel de Montaigne]]
[[de:Michel de Montaigne]]
[[et:Michel de Montaigne]]
[[en:Michel de Montaigne]]
[[en:Michel de Montaigne]]
[[es:Michel de Montaigne]]
[[es:Michel de Montaigne]]
[[et:Michel de Montaigne]]
[[fa:مونتنیه]]
[[fa:مونتنیه]]
[[fi:Michel Eyquem de Montaigne]]
[[fr:Michel de Montaigne]]
[[fr:Michel de Montaigne]]
[[hy:Միշել դե Մոնտեն]]
[[it:Michel Eyquem de Montaigne]]
[[he:מישל דה מונטן]]
[[he:מישל דה מונטן]]
[[ka:მიშელ დე მონტენი]]
[[lt:Mišelis de Montenis]]
[[hu:Michel Eyquem de Montaigne]]
[[hu:Michel Eyquem de Montaigne]]
[[hy:Միշել դե Մոնտեն]]
[[it:Michel de Montaigne]]
[[ja:ミシェル・ド・モンテーニュ]]
[[ja:ミシェル・ド・モンテーニュ]]
[[ka:მიშელ დე მონტენი]]
[[ku:Michel de Montaigne]]
[[lt:Mišelis de Montenis]]
[[pl:Michel de Montaigne]]
[[pl:Michel de Montaigne]]
[[pt:Michel de Montaigne]]
[[pt:Michel de Montaigne]]
Рядок 66: Рядок 68:
[[sk:Michel de Montaigne]]
[[sk:Michel de Montaigne]]
[[sl:Michel Eyquem de Montaigne]]
[[sl:Michel Eyquem de Montaigne]]
[[fi:Michel Eyquem de Montaigne]]
[[sv:Michel de Montaigne]]
[[sv:Michel de Montaigne]]
[[tr:Michel de Montaigne]]
[[tr:Michel de Montaigne]]
[[zh:蒙田]]
[[zh:蒙田]]
[[ku:Michel de Montaigne]]

Версія за 11:07, 9 квітня 2009

Вікіпедія
Вікіпедія

Мішель Ейкем де Монтень (1533—1592) — французький богослов, філософ і письменник.


  • А що я знаю?
  • Боягузство — матір жорстокості.
  • Найбільша річ у світі — вміти належати собі.
  • Уся мудрість і всі міркування у нашому світі зводяться у підсумку до того, щоби навчити нас не боятися смерті.
  • Щойно ми пізнаємо щось і дістаємо його у власність, ми відчуваємо, що воно нас не вдовольняє, і жадібно рвемося до прийдешнього, до незвіданого, бо теперішнє не може нас наситити; не тим, що в ньому немає нічого, здатного нас наситити, а тим, що сам спосіб насититися у нас нездоровий і легковажний.
  • Смаки змінюються так нагло і швидко, що найумілішим кравцям годі угнатися за ними і вигадати стільки новинок. От і виходить, що зацурані форми часто знову з'являються в обігу, аби незабаром знову зазнати цілковитого зацурання.
  • Найвдячніншим полем і предметом дурисвітства є незнані для нас речі. … З цієї причини, зазначає Платон, куди легше переконувати, говорячи про природу богів, ніж про природу людей; невігластво слухаючих відкриває якнайширший простір і запевняє необмежену свободу для трактування таємничих матерій.
    Ось чому ні в що люди не вірять так непохитно, як у те, про що знають найменше, і ніхто не просторікує так самовпевнено, як вигадники баєчок — скажімо, алхеміки, планетники, звіздарі, хіроманти, лікарі, словом, вуличний люд галасливий.
  • Найтриваліша ознака мудрости це — постійна радість.
  • Усе на світі переживає себе і піддається змінам.
  • Закони прирікають нас на неможливість виконувати їхні веління, і вони ж судять нас за невиконання цих повелінь.
  • У благодіянні тим менше щирої великодушності та шляхетності, чим більша ймовірність, що воно буде відшкодоване.
  • Коли мої почуття притягують мене до якоїсь партії, це зовсім не означає, що моя симпатія до неї настільки сильна, щоб замутити також і мій розум.
  • Напруженість і нестримність бажань радше перешкоджають, аніж сприяють досягненню поставленої мети.
  • Перевантажуючи душу безліччю вражень, ми заважаємо їй пізнавати і запам’ятовувати в собі пізнане.
  • Убогості матеріальній неважко допомогти, убогості душі — неможливо.
  • Нерозсудливість призводить до нестійкості, а вона ще нестерпніша.
  • Якщо ми не можемо відмовитися від честолюбства за велінням совісті, давайте відмовимося від нього хоча б із честолюбства.
  • Коли ми з кішкою граємося, ще питання, хто з ким грається — я з нею чи вона зі мною.