Горе (емоція): відмінності між версіями

Матеріал з Вікіцитат
Вилучено вміст Додано вміст
доповнення, зовнішні посилання, вікіфікація
доповнення, зовнішні посилання, вікіфікація
Рядок 6: Рядок 6:
== Цитати ==
== Цитати ==
{{Q
{{Q
| Цитата = [[Щастя]] благотворне для тіла, але тільки горе розвиває здібності [[дух]]у<ref>{{БОКА|1054}}</ref>!
| Цитата = Найбільше горе горе уявне<ref>{{БОКА|1198}}</ref>.
| Коментар =
| Оригінал =
| Автор = [[Марія фон Ебнер-Ешенбах]]}}
{{Q
| Цитата = [[Щастя]] благотворне для тіла, але тільки горе розвиває здібності [[дух]]у<ref>{{БОКА|1054}}</ref>.
| Коментар =
| Коментар =
| Оригінал =
| Оригінал =

Версія за 19:59, 16 січня 2016

Горе може бути викликане втратою свого будинку і майна, як це відбувається з біженцями.
Вікіпедія
Вікіпедія
Commons
Commons
Вікісховище має мультимедійні дані за темою:

Горе — негативно забарвлені душевні переживання, печаль, смуток, скорбота у поєднанні з розпачем; протилежне радості. Горе може бути викликане неочікуваними поганими подіями, обставинами, бідою, нещастям, смертю близької людини.

Цитати

  •  

Найбільше горе — горе уявне[1].

  Марія фон Ебнер-Ешенбах
  •  

Щастя благотворне для тіла, але тільки горе розвиває здібності духу[2].

  Марсель Пруст
  •  

Ніякі домовленості не допоможуть у горі. Вилікувати горе може тільки смерть, а все інше тільки притуплює біль і обезболює. Кажуть, що лікує його й час. Але якщо твоє горе вилікувало щось інше, ніж смерть, тоді воно радше не справжнє. Один із засобів, що притуплює в тобі всі інші відчуття, — це пияцтво. Є й інше, що відволікає тебе від думок про горе, — це робота[3]!

  Ернест Хемінгуей
  •  

Як важко насититися щастям і як легко — горем[4]!

  Леонід Сухоруков

Примітки

  1. Большая книга афоризмов / сост. А. П. Кондрашов, И. И. Комарова. — Москва: РИПОЛ классик, 2008. — С. 1198.
  2. Большая книга афоризмов / сост. А. П. Кондрашов, И. И. Комарова. — Москва: РИПОЛ классик, 2008. — С. 1054.
  3. Высказывания, цитаты и афоризмы Хемингуэя
  4. Українська афористика Х-ХХ ст. Під загальною редакцією Івана Драча та Володимира Черняка. — Київ: Видавничий центр «Просвіта», 2001. Сухоруков Леонід Семенович