Наука

• Наука — це корінь і насіння, і основа всякої користі як батьківщини, так і церкви. Але на те пильно треба уважати, щоб наука була добра і ґрунтовна. Бо існує наука негідна цього імені, а люди, хоч і розумні, але несвідомі цього, вважають її за справжню науку… Треба знати, що від 500-го до 1400-го року, тобто впродовж 900 років, у цілій Європі майже всі науки були у великому занепаді і незнанні, так що і в найкращих авторів, що писали за тих часів, бачимо великий талант, а світла великого не бачимо. Після 1400-го року почали з'являтися цікавіші і зручніші вчителі і поступово деякі академії набули дуже великої сили і більшого значення, як за тих старих, Августових літ. Але багато шкіл залишилося в давньому стані, так що в них є тільки імена риторики і філософії, і інших наук, а діло не те… Люди, що спробували такої, так би мовити, примарної і примрійної науки, дурніші, як невчені. Бо хоч вони темні, проте уважають себе вченими і думають, що спізнали все, що тільки можна знати, не хочуть і не думають читати книг і вчитися більше. Але ж людина, освічена справжньою наукою, ніколи не почуває ситості в своєму спізнаванні і не перестає ніколи вчитися, хоч би дожила до віку Матусаїла. («Духовний реглямент», 1720)

 — Теофан Прокопович

• Меж наукового пізнання та прогнозів передбачити неможливо.

 — Дмитро Менделєєв

• Роль наук службова, вони є засіб для досягнення блага.

 — Дмитро Менделєєв

• У науці двадцятого сторіччя є три великі теми — це атом, ген і комп'ютер.

 — Гаролд Вармус, американський вірусолог, лавреат Нобелівської премії з фізіології і медицини 1989

• Наука в ліс не веде, а з лісу виводить.

 — Українська народна творчість, див. — Українські народні прислів'я та приказки: знання та уміння