Лукіан: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіцитат
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
YiFeiBot (обговорення | внесок)
м Перемещение 12 интервики на Викиданные, d:q177847
Рядок 19: Рядок 19:
[[Категорія:Давньогрецькі письменники]]
[[Категорія:Давньогрецькі письменники]]
[[Категорія:Персоналії за алфавітом]]
[[Категорія:Персоналії за алфавітом]]

[[bg:Лукиан от Самосата]]
[[bs:Lukijan]]
[[de:Lukian von Samosata]]
[[el:Λουκιανός]]
[[en:Lucian]]
[[es:Luciano de Samosata]]
[[fr:Lucien de Samosate]]
[[it:Luciano di Samosata]]
[[lt:Lukianas]]
[[pl:Lukian z Samosat]]
[[ru:Лукиан]]
[[tr:Lukianos]]

Версія за 13:02, 4 серпня 2015

Вікіпедія
Вікіпедія
Дивіться у Вікіпедії:
Вигаданий портрет Лукіана, XVII століття

Лукіан із Самосати (лат. Lucianus Samosatensis; близько 120–180 рр. н. е.) — грецький письменник-сатирик родом з міста Самосати (Сирія). Писав грецькою мовою.

Цитати

  •  

Більшість істориків, нехтуючи описом подій, зупиняються на вихвалянні начальників і полководців, підносячи своїх до небес, а ворожих незмірно принижуючи. При цьому вони забувають, що історію та вихвалянная розділяє не вузька смужка, а немовби величезна стіна, яка між ними стоїть[1].

  — «Як слід описувати історію»
  •  

Єдина справа історика — розповідати все так, як воно було[1].

  — «Як слід описувати історію»
  •  

Чесні люди зневажені і гинуть у злиднях, хворобах і рабстві, а найбільші негідники і розбещені мають почесті та багатство, панують над кращими.[2]

  — «Зевс трагічний»

Примітки

  1. а б Лукиан Как следует писать историю / Перевод: С. В. Толстая
  2. Баланчук В. Лукіан із Самосати — видатний мислитель Греко-Римського світу. / В. Баланчук. //Особистісні цінності і переконання філософа та історико-філософський процес : тези Всеукраїнської наукової конференції «XXI Читання, присвячені пам'яті засновника Львівсько-Варшавської філософської школи К. Твардовського», 11-12 лютого 2009р. / Національний університет «Львівська політехніка». - Видавництво Національного університету "Львівська політехніка", 2009. - 128 с. - С. 100-102