Література: відмінності між версіями
Рядок 46: | Рядок 46: | ||
== Джерела == |
== Джерела == |
||
* {{книга|автор =[[Хісакі Мацуура]]. |заголовок =Півострів: Роман / Хісакі Мацуура; пер. з яп. І. Дзюб |місце =К. |видавництво =Вид-во Соломії Павличко |рік =2008 |сторінок =288 |ref =Хісакі Мацуура}} |
* {{книга|автор =[[Хісакі Мацуура]]. |заголовок =Півострів: Роман / Хісакі Мацуура; пер. з яп. І. Дзюб |місце =К. |видавництво =Вид-во Соломії Павличко |рік =2008 |сторінок =288 |ref =Хісакі Мацуура}} |
||
*''Манн Т.'' Смерть у Венеції // Трістан. Новели / Томас Манн; пер. з нім. Є. Поповича. — Київ: "Дніпро", 1975. – С. 145-229. |
|||
== Посилання == |
== Посилання == |
Версія за 23:03, 7 липня 2015
Мистецтво | |
Архітектура | |
Літерату́ра (від лат. litterae — буква, літера) — сукупність писаних і друкованих творів певного народу, епохи, людства.
Цитати
Вища ступінь майстерності письменника в тому, щоб висловити думку в образі |
|||||
— Оноре де Бальзак |
Годі побудувати щось словом, коли те саме руйнувати ділом |
|||||
— Григорій Сковорода |
Книги — бездонна глибина, ми ними в печалі втішаємося, вони узда для тіла й душі |
|||||
— Нестор Літописець |
Про все можна писати. Бо взагалі література покликана сміливо писати про такі речі, які змушують читача задумуватися, чи варто про них писати[1] — Тоґава |
|||||
— Хісакі Мацуура |
Твір, який читають, має теперішнє; твір, який перечитують, має майбутнє |
|||||
— Александр Дюма-син |
Що сталося б з літературою, якби справа її не захищалася? У нас є свій касаційний суд — це майбутнє. Щасливий той, хто може постати перед ним |
|||||
— Оноре де Бальзак |
Щастя письменника — думка, що може вся перейти в почуття, почуття, що може все перейти в думку.[2] |
|||||
— Томас Манн |
Див. також
Примітки
- ↑ Хісакі Мацуура, 2008, с. 253
- ↑ Томас Манн, 1993, с. 195
Джерела
- Хісакі Мацуура.. Півострів: Роман / Хісакі Мацуура; пер. з яп. І. Дзюб. — К.: Вид-во Соломії Павличко, 2008. — 288 с.
- Манн Т. Смерть у Венеції // Трістан. Новели / Томас Манн; пер. з нім. Є. Поповича. — Київ: "Дніпро", 1975. – С. 145-229.