Зеров Микола Костянтинович: відмінності між версіями

Додати посилання
Матеріал з Вікіцитат
Інтерактивний перегляд історії
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
доповнення
Рядок 1: Рядок 1:
{{Особа
{{wikipedia}}
| ім'я = Микола Костьович Зеров
⚫
'''Мико́ла Ко́стьович Зе́ров''' (1890 — 1937) — український літературознавець, критик, полеміст, лідер «неокласиків», блискучий перекладач античної поезії. Репресований.
| Зображення = Mykola Zerov.jpg
| Опис =
| wikipedia = Зеров Микола Костьович
| source =
| commons = Category:Mykola Zerov}}
⚫
'''Мико́ла Ко́стьович Зе́ров''' (1890–1937) — український поет, літературознавець, критик, полеміст, лідер «неокласиків», перекладач античної поезії. Репресований.


== Цитати ==
== Цитати ==
* Класична пластика, і контур строгий, <br />І логіки залізна течія — <br />Оце твоя, поезіє, дорога.
⚫
* Братерство давніх днів, розкішне, любе гроно!<br/>Озвися ти хоч раз до вигнанця Назона,<br/>Старого, кволого, забутого всіма<br/>В краю, де цілий рік, негода та зима,<br/>Та моря тужний рев, та варвари довкола...

Леконт Деліль, Жозе Ередія, <br />Парнаських зір незахідне́ сузір'я <br />Зведуть тебе на справжнє верхогір'я.
: <small>''(Pro Domo // С. 66)''</small>

* Я знаю: ми — тугі бібліофаги,<br /> І мудрість наша — шафа книжкова́. <br />Ми надто різьбимо скупі слова, <br />Прихильники мистецтва рівноваги.
: <small>''(Самоозначення // С. 67)''</small>

⚫
* Братерство давніх днів, розкішне, любе гроно!<br />Озвися ти хоч раз до вигнанця [[Публій Овідій Назон|Назона]],<br />Старого, кволого, забутого всіма<br />В краю, де цілий рік, негода та зима,<br />Та моря тужний рев, та варвари довкола…
: <small>''(Овідій // С. 81)''</small>
: <small>''(Овідій // С. 81)''</small>


* Вітай, замріяний, золотоглавий<br/>На синіх горах... Загадався, спить,<br/>І не тобі, молодшому, бринить<br/>Червлених наших літ ясна загрàва.
* Вітай, замріяний, золотоглавий<br />На синіх горах… Загадався, спить,<br />І не тобі, молодшому, бринить<br />Червлених наших літ ясна загрàва.
: <small>''(Київ з лівого берега // С. 47)''</small>
: <small>''(Київ з лівого берега // С. 47)''</small>


* Ти давню праосінь нагадуєш мені,<br/>Широколанний степ, бліді свічада ставу,<br/>Берегових грабів грезет і злотоглави,<br/>Повітря з синього і золотого скла<br/>І благодатний дар останнього тепла.
* Ти давню праосінь нагадуєш мені,<br />Широколанний степ, бліді свічада ставу,<br />Берегових грабів грезет і злотоглави,<br />Повітря з синього і золотого скла<br />І благодатний дар останнього тепла.
: <small>''(Праосінь // С. 47)''</small>
: <small>''(Праосінь // С. 47)''</small>


* Я від’їздив, і оком астролога<br/>Допитувався в зір – яка дорога<br/>Мене провадить у майбутні дні...
* Я від'їздив, і оком астролога<br />Допитувався в зір — яка дорога<br />Мене провадить у майбутні дні…
: <small>''(Скорпіон // С. 47)''</small>
: <small>''(Скорпіон // С. 47)''</small>


== Присвяти ==
== Присвяти ==
* Колеса глухо стукотять,
* Колеса глухо стукотять,
:мов хвиля об пором.
: мов хвиля об пором.
:Стрічай, товаришу Хароне,
: Стрічай, товаришу Хароне,
:і з лихом, і з добром. ([[Василь Стус]], «Пам'яті Миколи Зерова», 1977)<ref>[http://ukrlife.org/main/minerva/1000_cit11.htm Смерть // Тисяча цитат з українського письменства]</ref>
: і з лихом, і з добром. ([[Василь Стус]], «Пам'яті Миколи Зерова», 1977)<ref>[http://ukrlife.org/main/minerva/1000_cit11.htm Смерть // Тисяча цитат з українського письменства]</ref>


== Джерело ==
== Джерело ==
* ''Зеров, Микола''. Твори: В 2 т. – К.: Дніпро, 1990. – Т. 1.: Поезії. Переклади / Упоряд. Григорій Кочур, Дмитро Павличко. – 843 с.
* ''Зеров, Микола''. Твори: В 2 т. — К.: Дніпро, 1990. — Т. 1.: Поезії. Переклади / Упоряд. Григорій Кочур, [[Дмитро Павличко]]. — 843 с.


== Примітки ==
== Примітки ==
{{примітки}}
<references/>





Версія за 21:04, 19 червня 2015

Микола Костьович Зеров
Стаття у Вікіпедії
Роботи у Вікіджерелах
Медіафайли у Вікісховищі

Мико́ла Ко́стьович Зе́ров (1890–1937) — український поет, літературознавець, критик, полеміст, лідер «неокласиків», перекладач античної поезії. Репресований.

Цитати

  • Класична пластика, і контур строгий,
    І логіки залізна течія —
    Оце твоя, поезіє, дорога.

Леконт Деліль, Жозе Ередія,
Парнаських зір незахідне́ сузір'я
Зведуть тебе на справжнє верхогір'я.

(Pro Domo // С. 66)
  • Я знаю: ми — тугі бібліофаги,
    І мудрість наша — шафа книжкова́.
    Ми надто різьбимо скупі слова,
    Прихильники мистецтва рівноваги.
(Самоозначення // С. 67)
  • Братерство давніх днів, розкішне, любе гроно!
    Озвися ти хоч раз до вигнанця Назона,
    Старого, кволого, забутого всіма
    В краю, де цілий рік, негода та зима,
    Та моря тужний рев, та варвари довкола…
(Овідій // С. 81)
  • Вітай, замріяний, золотоглавий
    На синіх горах… Загадався, спить,
    І не тобі, молодшому, бринить
    Червлених наших літ ясна загрàва.
(Київ з лівого берега // С. 47)
  • Ти давню праосінь нагадуєш мені,
    Широколанний степ, бліді свічада ставу,
    Берегових грабів грезет і злотоглави,
    Повітря з синього і золотого скла
    І благодатний дар останнього тепла.
(Праосінь // С. 47)
  • Я від'їздив, і оком астролога
    Допитувався в зір — яка дорога
    Мене провадить у майбутні дні…
(Скорпіон // С. 47)

Присвяти

  • Колеса глухо стукотять,
мов хвиля об пором.
Стрічай, товаришу Хароне,
і з лихом, і з добром. (Василь Стус, «Пам'яті Миколи Зерова», 1977)[1]

Джерело

  • Зеров, Микола. Твори: В 2 т. — К.: Дніпро, 1990. — Т. 1.: Поезії. Переклади / Упоряд. Григорій Кочур, Дмитро Павличко. — 843 с.

Примітки

  1. ↑ Смерть // Тисяча цитат з українського письменства
Отримано з https://uk.wikiquote.org/w/index.php?title=Зеров_Микола_Костянтинович&oldid=42279