На Західному фронті без змін: відмінності між версіями
Вилучено вміст Додано вміст
м r2.6.6) (робот додав: et:Läänerindel muutuseta, pl:Na Zachodzie bez zmian |
Немає опису редагування |
||
Рядок 10: | Рядок 10: | ||
* Дні, тижні, роки, що ми їх пробули тут, на фронті, ще раз повернуться до нас, і наші вбиті товариші повстають тоді з-під землі й підуть поруч із нами; ми матимемо ясні голови, ясну мету і підем пліч-о-пліч із нашими вбитими товаришами, несучи на собі фронтові роки, — та проти кого ми підемо, проти кого? |
* Дні, тижні, роки, що ми їх пробули тут, на фронті, ще раз повернуться до нас, і наші вбиті товариші повстають тоді з-під землі й підуть поруч із нами; ми матимемо ясні голови, ясну мету і підем пліч-о-пліч із нашими вбитими товаришами, несучи на собі фронтові роки, — та проти кого ми підемо, проти кого? |
||
* Це добре діє, коли я називаю себе на ім'я. Здається, то говорить хтось інший, що має наді мною велику владу. http://findbook.com.ua/uk/kniga/na-zahidnomu-fronti-bez-zmin |
|||
* Ми завжди бачимо все занадто пізно. Чому нам не кажуть про те, що ви такі самі нещасні бідолахи, як і ми, що ваші матері так само побиваються за синами, як і наші, і що ми з вами однаково боїмося смерті, однаково вмираємо і однаково страждаємо від ран... Даруй мені, хлопче, хіба ти міг бути мені ворогом? [http://findbook.com.ua/uk/kniga/na-zahidnomu-fronti-bez-zmin%20 2] |
|||
* — Мені здається, що це наче якась лихоманка,— каже Альберт.— Ніхто начебто не хоче війни, аж раптом вона вже тут. Ми не хотіли воювати, інші твердять те ж саме, а проте все півсвіту воює.[http://findbook.com.ua/uk/kniga/na-zahidnomu-fronti-bez-zmin%20 2] |
|||
* Чийсь наказ перетворив ці тихі постаті в наших ворогів; інший наказ міг би перетворити їх у наших друзів. Якісь люди, що їх ніхто з нас не знає, сіли десь за стіл і підписали угоду, і ось уже кілька років нашою найвищою метою стало те, що звичайно все людство вважає ганьбою і за що найтяжче карає. [http://findbook.com.ua/uk/kniga/na-zahidnomu-fronti-bez-zmin 2] |
|||
* Безпорадні, як діти, і досвідчені, як старі люди, ми жорстокі, і сумні, і несерйозні,— мені здається, ми вже пропащі. [http://findbook.com.ua/uk/kniga/na-zahidnomu-fronti-bez-zmin%20 2] |
|||
* Що сталося б із нами, якби ми збагнули все, що відбувається на фронті! [http://findbook.com.ua/uk/kniga/na-zahidnomu-fronti-bez-zmin%20 2] |
|||
* Держава і батьківщина — це таки справді не одне й те саме. [http://findbook.com.ua/uk/kniga/na-zahidnomu-fronti-bez-zmin 2] |
|||
== Джерело == |
== Джерело == |
||
* ''Е.М.Ремарк'' Твори у 2-х томах, т.1. — Київ: Дніпро. Переклад Катерини Главацької. |
* ''Е.М.Ремарк'' Твори у 2-х томах, т.1. — Київ: Дніпро. Переклад Катерини Главацької. |
||
* http://findbook.com.ua/uk/kniga/na-zahidnomu-fronti-bez-zmin |
|||
[[Категорія:Літературні твори]] |
[[Категорія:Літературні твори]] |
Версія за 21:04, 15 березня 2015
На західному фронті без змін — роман німецького письменника Еріха Марії Ремарка. Події відбуваються під час Першої світової війни, розповідь ведеться від двадцятирічного солдата німецької армії.
Цитати
- Я дивлюся собі на чоботи. Вони величезні, незграбні, холоші заправлені в халяви, коли стоїш у цих широченних чоботях, здаєшся товстим і дужим. Та коли ми йдемо купатися й роздягаємось, стегна і плечі у нас знову стають вузькими. Тоді ми вже не солдати, а майже хлопчаки, ніхто не повірив би, що ми можемо тягати на собі ранці. То якась дивна мить, коли ми стоїмо роздягнені: тоді ми не на службі і почуваємо себе майже як цивільні.
Коли ми купалися, Франц Кеммеріх ставав зовсім малий і тоненький, наче дитина. I от він лежить, чому, скажіть мені, чому? Треба було б провести повз це ліжко ввесь світ і сказати: це — Франц Кеммеріх, йому дев'ятнадцять з половиною років, він не хоче помирати. Не дайте йому померти!
- Ми вже не молодь. Ми вже не хочемо завойовувати світ. Ми втікачі. Тікаємо від самих себе. Від свого життя. Нам було по вісімнадцять років, ми тільки починали любити життя і світ, а нам довелося стріляти в них. Перший снаряд влучив у наше серце. Нас відрізано від справжньої діяльності, від прагнень, від прогресу. Ми вже не віримо в них: ми віримо у війну.
- Дні, тижні, роки, що ми їх пробули тут, на фронті, ще раз повернуться до нас, і наші вбиті товариші повстають тоді з-під землі й підуть поруч із нами; ми матимемо ясні голови, ясну мету і підем пліч-о-пліч із нашими вбитими товаришами, несучи на собі фронтові роки, — та проти кого ми підемо, проти кого?
- Це добре діє, коли я називаю себе на ім'я. Здається, то говорить хтось інший, що має наді мною велику владу. http://findbook.com.ua/uk/kniga/na-zahidnomu-fronti-bez-zmin
- Ми завжди бачимо все занадто пізно. Чому нам не кажуть про те, що ви такі самі нещасні бідолахи, як і ми, що ваші матері так само побиваються за синами, як і наші, і що ми з вами однаково боїмося смерті, однаково вмираємо і однаково страждаємо від ран... Даруй мені, хлопче, хіба ти міг бути мені ворогом? 2
- — Мені здається, що це наче якась лихоманка,— каже Альберт.— Ніхто начебто не хоче війни, аж раптом вона вже тут. Ми не хотіли воювати, інші твердять те ж саме, а проте все півсвіту воює.2
- Чийсь наказ перетворив ці тихі постаті в наших ворогів; інший наказ міг би перетворити їх у наших друзів. Якісь люди, що їх ніхто з нас не знає, сіли десь за стіл і підписали угоду, і ось уже кілька років нашою найвищою метою стало те, що звичайно все людство вважає ганьбою і за що найтяжче карає. 2
- Безпорадні, як діти, і досвідчені, як старі люди, ми жорстокі, і сумні, і несерйозні,— мені здається, ми вже пропащі. 2
- Що сталося б із нами, якби ми збагнули все, що відбувається на фронті! 2
- Держава і батьківщина — це таки справді не одне й те саме. 2
Джерело
- Е.М.Ремарк Твори у 2-х томах, т.1. — Київ: Дніпро. Переклад Катерини Главацької.
- http://findbook.com.ua/uk/kniga/na-zahidnomu-fronti-bez-zmin