Джон Мейнард Кейнс: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіцитат
Вилучено вміст Додано вміст
Dexbot (обговорення | внесок)
м Bot: removing existed iw links in Wikidata
Racconish (обговорення | внесок)
img
Рядок 1: Рядок 1:
{{Особа
{{Особа
| ім'я = Джон Мейнард Кейнс
| ім'я = Джон Мейнард Кейнс
| Зображення = John Maynard Keynes.jpg
| Зображення = Keynes 1933.jpg
| Опис =
| Опис =
| wikipedia = Джон Мейнард Кейнс
| wikipedia = Джон Мейнард Кейнс

Версія за 18:12, 19 листопада 2014

Джон Мейнард Кейнс
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Джон Ме́йнард Кейнс (англ. John Maynard Keynes; 1883 — 1946) — англійський економіст, книга якого «Загальна теорія зайнятості, відсотків і грошей» (The General Theory of Employment, Interest and Money, 1936) запропонувала спосіб уникати фінансових криз і безробіття шляхом корекції урядового контролю за кредитами і валютою. Працював у сфері макроекономіки, його ідеї (кейнсіанство) значно вплинули на розвиток економічної теорії.


  • Вивчення історії переконань є необхідний крок до емансипації розуму.
  • Ідеї економістів і політичних філософів, як правильні, так і помилкові, сильніші, ніж заведено вважати. Без сумнівів, мало що інше править світом. Практичні люди, що вважають себе непідвладними будь-якому інтелектуальному впливу, зазвичай є рабами якого-небудь уже покійного економіста.
  • Капіталізм — дивовижна віра в те, що найбільш неморальні люди будуть робити найбільш неморальні справи заради великого блага всіх інших.
  • Не знаю, що робить людину консервативнішою — знання одного лише теперішнього чи одного лиш минулого.
  • Складність не в нових ідеях, а у визволенні від старих, які в тих, котрі виховані як більшість із нас, пустили корені в кожному закутку нашого мислення.
  • Унаслідок безперервного процесу інфляції уряд здатен конфіскувати, таємно й безконтрольно, значну частину багатства своїх громадян.
  • Хай краще людина буде тираном для свого банківського рахунку, ніж для своїх співгромадян.


Джерела

  • Большая книга афоризмов / сост. А. П. Кондрашов, И. И. Комарова. — Москва: РИПОЛ классик, 2008. — С. 941-942.