Комунізм: відмінності між версіями
Friend (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Friend (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 76: | Рядок 76: | ||
Щоб все вернути час наспів. |
Щоб все вернути час наспів. |
||
| Коментар = «Інтернаціонал», переклад [[Вороний Микола Кіндратович|Миколи Вороного]]<ref>[http://www.hymn.ru/internationale-ua.html internationale]</ref>}} |
| Коментар = «Інтернаціонал», переклад [[Вороний Микола Кіндратович|Миколи Вороного]]<ref>[http://www.hymn.ru/internationale-ua.html internationale]</ref>}} |
||
{{Q |
|||
| Цитата = Російський комунізм — незаконне дітище [[Карл Маркс|Карла Маркса]] та [[Катерина II|Катерини Другої]].<ref name="Душенко424">{{Душенко-2001|424}}</ref> |
|||
| Автор = [[Клемент Еттлі]], англійський політик |
|||
| Коментар = |
|||
| Оригінал = }} |
|||
{{Q |
{{Q |
||
Рядок 84: | Рядок 90: | ||
== Див. також == |
== Див. також == |
||
* [[Марксизм]] |
|||
* [[Соціалізм]] |
* [[Соціалізм]] |
||
* [[Фашизм]] |
* [[Фашизм]] |
Версія за 11:08, 28 серпня 2014
Комунізм (від лат. communis — «спільний», «загальний») — політична ідеологія, що ґрунтується на ідеї спільного майна, загальної рівності у безкласовому суспільстві, де відсутня експлуатація людини людиною та панує рівність усіх людей у комуні.
Цитати
Комунізм — політичне вчення про рівність станів, спільність володінь, і про права кожного на чуже майно. — Тлумачний словник В. Даля (1881) |
|||||
Комунизмъ, политическое ученіе о равенствѣ состояній, общности владѣній, и о правахъ каждаго на чужое имущество.[1] |
Комунізм — вчення, що відкидає приватну власність в ім'я людського блага. Усе зло в суспільних і державних відносинах виникає через нерівномірний розподіл блага. Щоб усунути це зло, комунізм радить зберегти права власності лише за державою, а не за приватними особами. — Філософський словник Брокгауза і Єфрона (1911) |
|||||
Коммунизм — учение, отвергающее частную собственность во имя людского блага. Всё зло в общественных и государственных отношениях проистекает из неравномерного распределения блага. Чтобы устранить это зло, коммунизм советует сохранить права собственности лишь за государством, а не за частными лицами.[2] |
Комунізм проповідує примусові відносини майна, заперечуючи всі види приватної власності. Поширюючи принцип колективізму, тобто спільності, не тільки на виробництво й розподіл, але й на саме користування зроблених продуктів, або на їхнє споживання, і підкоряючи все це суспільному контролю, комунізм тим самим знищує індивідуальну волю навіть у дріб'язках повсякденного життя.<…> Проповідувані комунізмом відносини майна веде до повалення всякого правосуддя і до повного руйнування добробуту й порядку сімейного й суспільного. — Настільна книга для священно-церковно-служителів (1913) |
|||||
Коммунизм проповедует принудительное обобщение имуществ, отрицая все виды частной собственности. Распространяя принцип коллективизма, то есть общности, не только на производство и распределение, но и на самое пользование произведёнными продуктами, или на их потребление, и подчиняя всё это общественному контролю, коммунизм тем самым уничтожает индивидуальную свободу даже в мелочах обыденной жизни. <…> Проповедуемое коммунизмом общение имуществ ведёт к ниспровержению всякого правосудия и к совершенному разрушению благосостояния и порядка семейного и общественного.[3] |
Комунізм є вищим щаблем розвитку соціалізму, коли люди працюють зі свідомості необхідності працювати на загальну користь. |
|||||
Коммунизм есть высшая ступень развития социализма, когда люди работают из сознания необходимости работать на общую пользу.[4] | |||||
— Володимир Ленін (1919) |
Тоталітарна система правління, в якій єдина авторитарна політична партія контролює засоби виробництва, що знаходяться у державній власності. — Словник Merriam-Webster, 2009 (одне із значень) |
|||||
A totalitarian system of government in which a single authoritarian party controls state-owned means of production.[5] |
Комунізм — це суспільно-економічна формація, особливості якої визначаються суспільною власністю на засоби виробництва, що відповідає високорозвиненим суспільним продуктивним силам; вища фаза комуністичної формації (повний комунізм), кінцева мета комуністичного руху. — Філософський словник. під ред. І. Т. Фролова (1987) |
|||||
Коммунизм есть «общественно-экономическая формация, особенности которой определяются общественной собственностью на средства производства, соответствующей высокоразвитым общественным производительным силам; высшая фаза коммунистической формации (полный коммунизм), конечная цель коммунистического движения.[6] |
Революційна ідеологія робітничого класу, що проголошує програму повного знищення приватної власності, повалення капіталізму, створення безкласового суспільства. Також тоталітарний устрій, що спирається на терор комуністичної партії, а в господарстві — на центральне планування і ліквідацію приватної власності. — Словник «Historia» (Польща, 2009) |
|||||
Rewolucyjna ideologia klasy robotniczej głosząca program całkowitego zniesienia prywatnej własności, obalenia kapitalizmu, zbudowania społeczeństwa bezklasowego. Także ustrój totalitarny oparty na terrorze partii komunistycznej, a w gospodarce kierujący się centralnym planowaniem i likwidacją własności prywatnej.[7] |
Мій народ сьогодні нікого не звинувачує. Ми не звинувачуємо будь-яку державу, ми звинувачуємо комуністичний режим, якого, на щастя, сьогодні вже немає. Все, що робила тоді Комуністична партія, було направлено на знищення нашої нації.[8] |
|||||
— Віктор Ющенко (19.11.2008) |
Експорт революції — це імпорт усього іншого.[9] |
|||||
— Геннадій Малкін |
У Росії і в Дартмурській в'язниці нема безробіття, і з тієї самої причини. |
|||||
— Філіп Сноуден, англійський подітик-лейборист (1932)[10] |
Класовий ворог, це в нас на кожному заводі й у кожній установі ніби штатна посада, яку хтось та повинен займати. |
|||||
— Валер'ян Підмогильний, «З життя будинку»[11] |
Повстаньте, гнані і голодні |
Російський комунізм — незаконне дітище Карла Маркса та Катерини Другої.[13] |
|||||
— Клемент Еттлі, англійський політик |
Ліва ідея стала надбанням маргіналів і провінційних хлопчиків, які досі читають Леніна, бо не мають Солженіцина і Бердяєва. |
|||||
Левая идея стала достоянием маргиналов и провинциальных мальчиков, все еще читающих Ленина за неимением Солженицына и Бердяева. | |||||
— Лев Лур'є, «Панорама левого Петербурга», 1996 |
Див. також
Джерела
- ↑ Толковый словарь живаго великорускаго языка Владиміра Даля. — Второе изданіе. СПб, 1881, Том II, стр. 149, статья «Комуникація».
- ↑ Брокгауз-Ефрон. Философский словарь логики, психологии, этики, эстетики и истории философии под редакциею Э. Л. Радлова. С.-Петербург, 1911, стр. 131.
- ↑ С. В. Булгаков. Настольная книга для священно-церковно-служителей. Киев, 1913, стр. 1690.
- ↑ В.И. Ленин. Речь на I съезде земледельческих коммун (ПСС, т. 39, стр. 380.)
- ↑ communism Словник Merriam-Webster Online Dictionary(англ.).
- ↑ Философский словарь. под ред. И. Т. Фролова, М.: Издательство политической литературы, 1987, стр. 206.
- ↑ "komunizm"// Justyna Piekarczyk Gałkowska, Piotr Czerwiński. Słownik "Historia"
- ↑ Ющенко «крок за кроком завжди буде стукати в кожні двері» (УНІАН)
- ↑ Душенко К. В. Большая книга афоризмов. Изд. 5-е, исправленное. — Москва: Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2001. — С. 695
- ↑ Душенко К. В. Большая книга афоризмов. Изд. 5-е, исправленное. — М.: Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2001.— С. 45-47
- ↑ Підмогильний, Валер'ян. Місто / Передм. та навч.-метод. матеріали О. Лещенко. — К.: Школа, 2008. — С. 6
- ↑ internationale
- ↑ Душенко К. В. Большая книга афоризмов. Изд. 5-е, исправленное. — М.: Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2001.— С. 424