Петлюра Симон Васильович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіцитат
Інтерактивний перегляд історії
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Serge-kazak (обговорення | внесок)
158 редагувань
м Редагування користувача Serge-kazak (обговорення) відкинуті до версії користувача Friend
Рядок 37: Рядок 37:
| Коментар =
| Коментар =
| Оригінал = }}
| Оригінал = }}

{{Q
| Цитата = -- І від Шевченка не відмовляються? - здивувався Дід.
-- Да.
-- І Богдан?
-- І Богдан.
-- Чудно! Мазепа... Петлюра... -- Дід в задумі пригладив бороду.
-- Щодо того чорта не знаю, а Петлюру сам бачив -- паразит і горлохват. Що вони тільки тут творили!
| Автор = [[Анатолій Кузнєцов]] (Анатолій Кузнєцов. Бабин Яр. <ref>http://lib.ru/PROZA/KUZNECOW_A/babiyar.txt</ref>)
| Коментар =
| Оригінал = -- И от Шевченко не отказываются? -- удивился Дед.
-- Да.
-- И Богдан?
-- И Богдан.
-- Чудно! Мазепа... Петлюра... -- Дед озадаченно погладил
бороду. -- Насчет того черта не знаю, а Петлюру сам видел --
паразит и горлохват. Что они только тут творили!}}

{{Q
| Цитата = -- Ладно, шут з ним, нехай хоч Петлюра на іконах, - з раптовою ненавистю сказав дід, - аби не та босячня, голодранці, що довели країну до розорення! За нещасним ситцем тищі душаться, та я при царі батраком був, а цього ситця міг штуками купить!
| Автор = [[Анатолій Кузнєцов]] (Анатолій Кузнєцов. Бабин Яр. <ref>http://lib.ru/PROZA/KUZNECOW_A/babiyar.txt</ref>)
| Коментар =
| Оригінал = -- Ладно, шут с ним, пускай хоть Петлюра на иконах, -- с внезапной ненавистью сказал дед, -- абы не та босячня, голодранцы, что довели страну до разорения! За несчастным ситцем тыщи душатся, да я при царе батраком был, а этого ситцу мог штуками купить!}}

{{Q
| Цитата = В'язень випущений на волю, носив саме просте і незначне найменування - Семен Васильович Петлюра. Сам він себе, а також і міські газети періода грудня 1918 - лютого 1919 років називали на французький дещо манер - Симон. Минуле Симона було занурене у найглибшу пітьму. Казали, що він нібито бухгалтер.
- Ні, рахівник.
- Ні, студент.
| Автор = [[Михайло Булгаков]] (Михайло Булгаков. Біла Гвардія. <ref>http://lib.ru/BULGAKOW/whtguard.txt</ref>)
| Коментар =
| Оригінал = Узник, выпущенный на волю, носил самое простое и незначительное наименование — Семен Васильевич Петлюра. Сам он себя, а также и городские газеты периода декабря 1918 — февраля 1919 годов называли на французский несколько манер — Симон. Прошлое Симона было погружено в глубочайший мрак. Говорили, что он будто бы бухгалтер.
— Нет, счетовод.
— Нет, студент.}}

{{Q
| Цитата = Ні, задохнешся в такій країні і в такий час. Ну її к бісу! Міф. Міф Петлюра. Його не було взагалі. Це міф, так само примітний, як і міф про ніколи не існуючого Наполеона, але значно менш красивий. Трапилось інше. Потрібно було цей самий мужицький гнів підманити по одній якій-небудь дорозі, бо так вже чародійно влаштовано на білому світі, що, скільки б він не біг, він завжди фатально опиняється на одному й тому ж перехресті.
| Автор = [[Михайло Булгаков]] (Михайло Булгаков. Біла Гвардія. <ref>http://lib.ru/BULGAKOW/whtguard.txt</ref>)
| Коментар =
| Оригінал = Нет, задохнешься в такой стране и в такое время. Ну ее к дьяволу! Миф. Миф Петлюра. Его не было вовсе. Это миф, столь же замечательный, как миф о никогда не существовавшем Наполеоне, но гораздо менее красивый. Случилось другое. Нужно было вот этот самый мужицкий гнев подманить по одной какой-нибудь дороге, ибо так уж колдовски устроено на белом свете, что, сколько бы он ни бежал, он всегда фатально оказывается на одном и том же перекрестке.}}


{{Q
| Цитата = Ніхто, ні один чоловік не знав, що власне, хоче влаштувати цей Петурра на Україні, але повністю всі вже знали, що він, таємничий і безликий (хоч, правда, газети час від часу поміщали на своїх сторінках перший попавший до редакції знімок католицького прелата, кожний раз різного, з підписом - Симон Петлюра), бажає її, Україну, завоювати, а для того, щоб її завоювати, він йде брати Город.
| Автор = [[Михайло Булгаков]] (Михайло Булгаков. Біла Гвардія. <ref>http://lib.ru/BULGAKOW/whtguard.txt</ref>)
| Коментар =
| Оригінал = Никто, ни один человек не знал, что, собственно, хочет устроить этот Пэтурра на Украине, но решительно все уже знали, что он, таинственный и безликий (хотя, впрочем, газеты время от времени помещали на своих страницах первый попавшийся в редакции снимок католического прелата, каждый раз разного, с подписью - Симон Петлюра), желает ее, Украину, завоевать, а для того, чтобы ее завоевать, он идет брать Город.}}


== Примітки ==
== Примітки ==

Версія за 20:43, 14 липня 2014

Симон Петлюра
Файл:Berezhany- (285) cropped.jpg
Стаття у Вікіпедії
Роботи у Вікіджерелах
Медіафайли у Вікісховищі

Си́мон Васильович Петлю́ра (1879—1926) — український державний і політичний діяч, організатор українських збройних сил, голова Директорії УНР (1919—1920).


  • Держава — понад партії,
Нація — понад класи!
  • Там, де справжній талант, — там, справді, немає старості.
  • Для таланту немає смерті, бо він не вірить в неї.
  • Кров закінчує глибокі процеси національних емоцій.
  • Шукайте правди в своїй громаді.
  • Наша сила — в єдності, а порука успіху наших змагань — в державній слухняності!
  • Справа здобуття української державності — це справа нації української, а не якогось класу чи партії.
  • Шлях звільнення кожної нації густо кропиться кров'ю[1].
  • Великий чин наших лицарів вчить вірності ідеалам і умінню підпорядковуватись.
  • В боротьбі виростає сила.
  • Тільки вірність і слухняність творять передумови успіху національної боротьби.
  • Вірність є основою не лише родинного життя.
  • Кров, пролита для великої мети, не засихає.
  • Не забуваймо про меч, учімося міцніше тримати його в руках.
  • Українські мечі перекуються на рала тільки тоді, коли гасло — Незалежна Держава Українська — перетвориться в дійсність і забезпечить отому ралові можливість зужиткувати рідну плодючу землю з її незчисленними багатствами…
  •  

Українська еміграція є органічною інтегральною частиною цілого українського народу, що під чужою владою перебуває. Політичні думи, культурно-освітні стремління й організаційні змагання до утворення власної держави української нації повинні наскрізь пройняти й українську еміграцію, яка в спеціяльних умовинах свого перебування на чужині, здебільшого в європейських державах, мусить тут виконати одповідальну частину загальнонаціональної і загальнодержавної програми української нації, а, власне, ту частину, що її народ наш під окупаційною владою доконати не може, а яка, проте, має величезне значення в справі будівництва Української Держави. Не марнотратним, не яловим повинно бути життя і перебування нашої еміграції поза межами Батьківщини, а повним глибокого змісту та пожиточних наслідків для рідного краю!

  — Петлюра С. Статті. — К.: Дніпро, 1993. — С. 235[2]

Про Петлюру

  •  

Дрібний банковий бухгалтер і маленький журналіст, що випадково, примхою революції і недолею нашої убогості… повір у те, що він — генерал, отаман, командуючий армією і т. п.

  — Володимир Винниченко (Винниченко В. Щоденник. 1911—1920.— Едмонтон; Нью-Йорк, 1980.— Т. 1.— С. 362—363[3])

Примітки

  1. ↑ Володимир Дмитрук. Вони боролися за волю України. — Луцьк: ВАТ «Волинська обласна друкарня», 2007. — с.5
  2. ↑ Збірник праць Науково-дослідного центру періодики. — Львів, 2000. – Вип. 7. — С. 157
  3. ↑ Він — з когорти вождів, с. 50

Джерела

Отримано з https://uk.wikiquote.org/w/index.php?title=Петлюра_Симон_Васильович&oldid=35323