Некрасов Микола Олексійович: відмінності між версіями
Вилучено вміст Додано вміст
Dimant (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Friend (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
| Рядок 14: | Рядок 14: | ||
* Враги його поки що не розп'яли;<br />Та прийде [[час]] — він не мине хреста;<br />Його послав бог Гніву та Печалі<br />Царям землі згадати про Христа. |
* Враги його поки що не розп'яли;<br />Та прийде [[час]] — він не мине хреста;<br />Його послав бог Гніву та Печалі<br />Царям землі згадати про Христа. |
||
:: <small>''(Пророк / пер. Павло Грабовський // с. 163)''</small> |
:: <small>''(Пророк / пер. Павло Грабовський // с. 163)''</small> |
||
{{Q |
|||
| Цитата = Сійте розумне, добре, вічне,<br/> Сійте! Спасибі вам скаже сердечне<br/> Російський народ… |
|||
| Автор = вірш «Сеятелям» (1877)<ref>[http://www.bibliotekar.ru/encSlov/16/18.htm Разумное, доброе, вечное // Энциклопедический словарь крылатых слов и выражений]</ref> |
|||
| Коментар = |
|||
| Оригінал = Сейте разумное, доброе, вечное,<br/> Сейте! Спасибо вам скажет сердечное<br/> Русский народ…}} |
|||
== Примітки == |
|||
{{reflist}} |
|||
== Джерело == |
== Джерело == |
||
Версія за 10:35, 17 березня 2013
| Мико́ла Некра́сов | |
| |
 Стаття у Вікіпедії
| |
 Роботи у Вікіджерелах
| |
 Медіафайли у Вікісховищі
|
Мико́ла Олексі́йович Некра́сов (*28 листопада (10 грудня) 1821, м. Немирів, тепер Вінницька область — †27 грудня 1877 (8 січня 1878), Санкт-Петербург) — російський поет.
Цитати
- Надривається серце від муки,
І не віриться в спокій та мир,
Коли в світі панують лиш звуки
Ланцюгів, барабанів, сокир…
- («Надривається серце від муки…» / пер. Ігор Муратов // с. 123)
- Враги його поки що не розп'яли;
Та прийде час — він не мине хреста;
Його послав бог Гніву та Печалі
Царям землі згадати про Христа.
- (Пророк / пер. Павло Грабовський // с. 163)
Сійте розумне, добре, вічне, |
|||||
Сейте разумное, доброе, вечное, | |||||
| — вірш «Сеятелям» (1877)[1] |
Примітки
Джерело
- Некрасов, Микола. Лірика / Переклад з російської. Впорядкування, вступна стаття та примітки Володимира Капустіна. — К.: Дніпро, 1971. — 184 с.