Куліш Микола Гурович: відмінності між версіями

'''Мико́ла Гу́рович Кулі́ш''' (1892—19371892–1937)  — український драматург і режисер.

* Бо головне ж тепер  — реформа людини...людини…

* Бо тінь журби української впала і мені на плечі...плечі…

* Всі дороги в світі  — це лише орбіти: якою б не ішов, все одно повернешся туди, звідки вийшов,  — в яму.

* Гармат би нам та кулеметів замість мрій.

* Дивлюсь - — не Харковь, а [[Харків]]! Нащо, питаюсь, навіщо ви нам іспортілі город?

* Кожен з нас живе в віках, бо ми, перш за все,  — ідеї.

* О, як не хвилюватися, як, коли оце саме "«ге"» увесь вік мене пекло і кар'єру поламало.

* Ой - — казали люди, що як прийде свобода, то вона, як мама, - — не журися, мовляв, дівко, вискочиш із ями.

* Слухай, як дзвонить і гра Україна! Устають з могил сивоусі запорожці, сідають на коней. Цоки-цок!.. Чуєш, мчать? Сивоусі лицарі...лицарі…

* Так, я чайка! Скажу: я тая чайка, що літала над Жовтими Водами, об дороги чумацькії билась, що літа і б'ється у кожному козацькому серцеві...серцеві…

* Україна сьогодні не сцена, а плацдарм...плацдарм… Плацдарм великого змагу ідей...ідей…

* Куліш-драматург був талант світового масштабу. Не буду шукати небезпечних аналогій в класиці - — між Шекспіром і Шілером, або Мольєром ми Бомарше, але в сучасній йому радянській драматургій він не мав собі ровних, а зтого, що ми знали про тогочасну драматургію за рубежем, рівняти Куліша можна було хіба що з Піранделло.''<ref>[http://www.kpel.kiev.ua/private/Susp_gum/Kovalchuk/u_2.htm Трагізм долі митця (Миколи Куліша)]</ref> ([[Смолич Юрій Корнійович|Юрій Смолич]])

* [http://ukrlife.org/main/afor/kulish_p.html Українська афористика Х-ХХ ст. Під загальною редакцією Івана Драча та Володимира Черняка. - — К., Видавничий центр «Просвіта», 2001]