Куліш Микола Гурович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіцитат
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 1: Рядок 1:
{{wikipedia}}
{{wikipedia}}
[[Файл:Микола Куліш (бл. 1915).jpg|праворуч|150пкс]]
[[Файл:Микола Куліш (бл. 1915).jpg|праворуч|150пкс]]
'''Мико́ла Гу́рович Кулі́ш''' (1892—1937) — український драматург і режисер.
'''Мико́ла Гу́рович Кулі́ш''' (1892–1937) — український драматург і режисер.




Рядок 10: Рядок 10:
* Без грошей і при сонці темно.
* Без грошей і при сонці темно.


* Бо головне ж тепер — реформа людини...
* Бо головне ж тепер — реформа людини…
: <small>''(«Народний Малахій»)''</small>
: <small>''(«Народний Малахій»)''</small>


* Бо тінь журби української впала і мені на плечі...
* Бо тінь журби української впала і мені на плечі…
: <small>''(«Народний Малахій»)''</small>
: <small>''(«Народний Малахій»)''</small>


Рядок 19: Рядок 19:
: <small>''(«Патетична соната»)''</small>
: <small>''(«Патетична соната»)''</small>


* Всі дороги в світі — це лише орбіти: якою б не ішов, все одно повернешся туди, звідки вийшов, — в яму.
* Всі дороги в світі — це лише орбіти: якою б не ішов, все одно повернешся туди, звідки вийшов, — в яму.
: <small>''(«Патетична соната»)''</small>
: <small>''(«Патетична соната»)''</small>


* Гармат би нам та кулеметів замість мрій.
* Гармат би нам та кулеметів замість мрій.
: <small>''(«Патетична соната»)''</small>
: <small>''(«Патетична соната»)''</small>


* Дивлюсь - не Харковь, а Харків! Нащо, питаюсь, навіщо ви нам іспортілі город?
* Дивлюсь — не Харковь, а [[Харків]]! Нащо, питаюсь, навіщо ви нам іспортілі город?
: <small>''(«Народний Малахій»)''</small>
: <small>''(«Народний Малахій»)''</small>


Рядок 31: Рядок 31:
: <small>''(«Патетична соната»)''</small>
: <small>''(«Патетична соната»)''</small>


* Кожен з нас живе в віках, бо ми, перш за все, — ідеї.
* Кожен з нас живе в віках, бо ми, перш за все, — ідеї.
: <small>''(«Патетична соната»)''</small>
: <small>''(«Патетична соната»)''</small>


Рядок 52: Рядок 52:
: <small>''(«Патетична соната»)''</small>
: <small>''(«Патетична соната»)''</small>


* О, як не хвилюватися, як, коли оце саме "ге" увесь вік мене пекло і кар'єру поламало.
* О, як не хвилюватися, як, коли оце саме «ге» увесь вік мене пекло і кар'єру поламало.
: <small>''(«Народний Малахій»)''</small>
: <small>''(«Народний Малахій»)''</small>


* Ой - казали люди, що як прийде свобода, то вона, як мама, - не журися, мовляв, дівко, вискочиш із ями.
* Ой — казали люди, що як прийде свобода, то вона, як мама, — не журися, мовляв, дівко, вискочиш із ями.
: <small>''(«Патетична соната»)''</small>
: <small>''(«Патетична соната»)''</small>


Рядок 72: Рядок 72:
: <small>''(«Патетична соната»)''</small>
: <small>''(«Патетична соната»)''</small>


* Слухай, як дзвонить і гра Україна! Устають з могил сивоусі запорожці, сідають на коней. Цоки-цок!.. Чуєш, мчать? Сивоусі лицарі...
* Слухай, як дзвонить і гра Україна! Устають з могил сивоусі запорожці, сідають на коней. Цоки-цок!.. Чуєш, мчать? Сивоусі лицарі…
: <small>''(«Патетична соната»)''</small>
: <small>''(«Патетична соната»)''</small>


Рядок 78: Рядок 78:
: <small>''(«Патетична соната»)''</small>
: <small>''(«Патетична соната»)''</small>


* Так, я чайка! Скажу: я тая чайка, що літала над Жовтими Водами, об дороги чумацькії билась, що літа і б'ється у кожному козацькому серцеві...
* Так, я чайка! Скажу: я тая чайка, що літала над Жовтими Водами, об дороги чумацькії билась, що літа і б'ється у кожному козацькому серцеві…
: <small>''(«Патетична соната»)''</small>
: <small>''(«Патетична соната»)''</small>


Рядок 89: Рядок 89:
* Того лише ідеї переможуть, хто з ними вийде на ешафот.
* Того лише ідеї переможуть, хто з ними вийде на ешафот.


* Україна сьогодні не сцена, а плацдарм... Плацдарм великого змагу ідей...
* Україна сьогодні не сцена, а плацдарм… Плацдарм великого змагу ідей…
: <small>''(«Патетична соната»)''</small>
: <small>''(«Патетична соната»)''</small>


Рядок 108: Рядок 108:




* Куліш-драматург був талант світового масштабу. Не буду шукати небезпечних аналогій в класиці - між Шекспіром і Шілером, або Мольєром ми Бомарше, але в сучасній йому радянській драматургій він не мав собі ровних, а зтого, що ми знали про тогочасну драматургію за рубежем, рівняти Куліша можна було хіба що з Піранделло.''<ref>[http://www.kpel.kiev.ua/private/Susp_gum/Kovalchuk/u_2.htm Трагізм долі митця (Миколи Куліша)]</ref> ([[Смолич Юрій Корнійович|Юрій Смолич]])
* Куліш-драматург був талант світового масштабу. Не буду шукати небезпечних аналогій в класиці — між Шекспіром і Шілером, або Мольєром ми Бомарше, але в сучасній йому радянській драматургій він не мав собі ровних, а зтого, що ми знали про тогочасну драматургію за рубежем, рівняти Куліша можна було хіба що з Піранделло.''<ref>[http://www.kpel.kiev.ua/private/Susp_gum/Kovalchuk/u_2.htm Трагізм долі митця (Миколи Куліша)]</ref> ([[Смолич Юрій Корнійович|Юрій Смолич]])


== Примітки ==
== Примітки ==
{{примітки}}
<references/>




== Джерела ==
== Джерела ==
* [http://ukrlife.org/main/afor/kulish_p.html Українська афористика Х-ХХ ст. Під загальною редакцією Івана Драча та Володимира Черняка. - К., Видавничий центр «Просвіта», 2001]
* [http://ukrlife.org/main/afor/kulish_p.html Українська афористика Х-ХХ ст. Під загальною редакцією Івана Драча та Володимира Черняка. — К., Видавничий центр «Просвіта», 2001]


[[Категорія:Автори-К]]
[[Категорія:Автори-К]]

Версія за 05:22, 4 лютого 2013

Вікіпедія
Вікіпедія

Мико́ла Гу́рович Кулі́ш (1892–1937) — український драматург і режисер.


Цитати

  • Але я знаю, що того лише ідеї переможуть, хто з ними вийде на ешафот і смерті в вічі скаже.
(«Патетична соната»)
  • Без грошей і при сонці темно.
  • Бо головне ж тепер — реформа людини…
(«Народний Малахій»)
  • Бо тінь журби української впала і мені на плечі…
(«Народний Малахій»)
  • Бо хіба ж може бути інтернаціонал без України, без бандури?
(«Патетична соната»)
  • Всі дороги в світі — це лише орбіти: якою б не ішов, все одно повернешся туди, звідки вийшов, — в яму.
(«Патетична соната»)
  • Гармат би нам та кулеметів замість мрій.
(«Патетична соната»)
  • Дивлюсь — не Харковь, а Харків! Нащо, питаюсь, навіщо ви нам іспортілі город?
(«Народний Малахій»)
  • Злиденніших нема рабів у світі, як ми, братове українці!
(«Патетична соната»)
  • Кожен з нас живе в віках, бо ми, перш за все, — ідеї.
(«Патетична соната»)
  • Кожне слово переконує тоді, коли за ним дзвенить зброя!
(«Патетична соната»)
  • Кому? Більшовикам? Бандитам? Бидлові, що реве від крові і трощить наші найкращі ідеї?
(«Патетична соната»)
  • На московському кумачі України самостійної не вишити!
(«Патетична соната»)
  • Найкращий спільник той, у кого зброя по-вкраїнському говорить.
(«Патетична соната»)
  • Найкращий спільник той, хто мову нашу розуміє і по-вкраїнському говорить.
(«Патетична соната»)
  • Невже, скажіте, вам чужа найрідніша і свята ідея національного визволення?
(«Патетична соната»)
  • О, як не хвилюватися, як, коли оце саме «ге» увесь вік мене пекло і кар'єру поламало.
(«Народний Малахій»)
  • Ой — казали люди, що як прийде свобода, то вона, як мама, — не журися, мовляв, дівко, вискочиш із ями.
(«Патетична соната»)
  • Пишу й писатиму, бо вірю в Петрарку і в вічну любов.
(«Патетична соната»)
  • Подумай, що скажуть на тім світі діди й прадіди наші, почувши, що ти міняєш прізвище.
  • Про негайну реформу людини і в першу чергу українського роду, бо в стані дядьків та перекладачів на тім світі зайців будем пасти.
(«Народний Малахій»)
  • Пугу! Чи не видно, бува, наших з Великого Лугу?
(«Мина Мазайло»)
  • Своєї держави я хочу під прапором ось під цим!
(«Патетична соната»)
  • Слухай, як дзвонить і гра Україна! Устають з могил сивоусі запорожці, сідають на коней. Цоки-цок!.. Чуєш, мчать? Сивоусі лицарі…
(«Патетична соната»)
  • Сотні, тисячі, десятки тисяч українців заприсяглись образом Шевченка не складати рук, аж доки не відбудована буде вільна наша Україна.
(«Патетична соната»)
  • Так, я чайка! Скажу: я тая чайка, що літала над Жовтими Водами, об дороги чумацькії билась, що літа і б'ється у кожному козацькому серцеві…
(«Патетична соната»)
  • Там такий, що в його кури по-вкраїнському говорять.
(«Народний Малахій»)
  • Тільки тоді, як Петраркою стане той, хто сьогодні б'є жінку, наступить всесвітня соціальна весна.
(«Патетична соната»)
  • Того лише ідеї переможуть, хто з ними вийде на ешафот.
  • Україна сьогодні не сцена, а плацдарм… Плацдарм великого змагу ідей…
(«Патетична соната»)
  • Українче, спізнай самого себе!
(«Патетична соната»)
  • Холодному й голодному не до школи.
  • Хоч ярмо й червоним стане, а ярмом не перестане!
(«Патетична соната»)
  • Хочемо, щоб нація наша чужих чобіт не чистила. Пора! Вільними стати пора!
(«Патетична соната»)


Про Куліша

  • Гострий гоголівський профіль, чорнильна щіточка вусів, нервові, але стримані рухи. І тільки очі були такі мінливі, такі щедрі, що через них ставало видно, яке складне, напружене, суперечливе життя кипить глибинах цього незмірно багатого людського єства. (Микола Бажан)


  • Куліш-драматург був талант світового масштабу. Не буду шукати небезпечних аналогій в класиці — між Шекспіром і Шілером, або Мольєром ми Бомарше, але в сучасній йому радянській драматургій він не мав собі ровних, а зтого, що ми знали про тогочасну драматургію за рубежем, рівняти Куліша можна було хіба що з Піранделло.[1] (Юрій Смолич)

Примітки


Джерела