Лукрецій

Лукрецій

Стаття у Вікіпедії

Роботи у Вікіджерелах

Медіафайли у Вікісховищі

Лукрецій, Тіт Лукрецій Кар (бл. 99-95 — 55 до н. е.) — давньоримський поет і філософ-матеріаліст.

• Безсмертна смерть.
• Виражай смертними словами безсмертні речі.
• Від того всіх смертних огортає страх, що багато явищ вони бачать на землі й на небі, яких причини побачити й зрозуміти не вміють, і гадають, що це все вожою волею твориться. Якщо ж ми будемо знати, що ніщо не може з'явитися з нічого, тоді ми значно чіткіше побачимо предмет наших завдань: і звідки з'являються речі і яким чином усе відбувається без допомоги зверху.
• Дух сильний радістю.
• Дірявого глечика не наповниш.
• Дна ніякого не у всесвіті ніде, і тілам споконвічним зостатися нІде на місці, якщо нема ні кінця, ні краю простору.
• Краще спокійно коритися, ніж панувати самому.
• Кожен відчуває, які має сили, на які може покладатися.
• Людина гине, справа залишається.
• Людина сама не знає, чого вона хоче, і постійно шукає інших місць, наче це позбавить її від тягаря.
• Не все пасує до всього.
• Ніщо, по-моєму, не здійснюється так швидко, як те, що задумує й виконує розум.
• Справа говорить сама за себе.
• Усе вдосконалює природа.
• Якщо відчуття будуть не істинні, то й розум виявиться несправжнім.

Джерела

• wisdoms.ru