1984 (роман): відмінності між версіями
Вилучено вміст Додано вміст
Base (обговорення | внесок) м Редагування користувача BaseBot (обговорення) відкинуті до версії користувача Base |
м r2.7.3rc2) (робот додав: tr:Bin Dokuz Yüz Seksen Dört |
||
Рядок 38: | Рядок 38: | ||
[[sr:1984]] |
[[sr:1984]] |
||
[[sv:1984]] |
[[sv:1984]] |
||
[[tr:Bin Dokuz Yüz Seksen Dört]] |
|||
[[zh:一九八四]] |
[[zh:一九八四]] |
Версія за 03:17, 20 січня 2013
«1984» (відомий також під назвою Тисяча дев'ятсот вісімдесят четвертий) — роман-антиутопія англ. письменника Джорджа Орвелла, опублікований 1949 року. Роман розповідає історію Вінстона Сміта і його деградації під впливом тоталітарної держави, в якій він живе.
Частина II, Глава IX - Глава I книги Гольдштайна
- Міністерство Миру займається війною, Міністерство Правди - брехнею, Міністерство Любові - тортурами, а Міністерство Достатку - старвацією.
Частина I, Глава VII
- Ідеали встановлені Партією були чимось величезним, жахливим і блискітливим — світ сталі і бетону, жахливих походів військ і страхітливої зброї — нація воїнів і фанатиків, що маршують уперед у досконалій єдності, усі думають однакові думки, носять однаковий одяг і кричать однакові гасла, безупинно працюють, боряться, святкують, піддаються гонінням — триста мільйонів людей і усі з однаковим обличчям. Дійсністю ж були гнилі й брудні міста, де недогодовувані люди перетасовувалися вперед і назад у промоклому взутті, у латаних будинках XIX сторіччя, в яких завжди смерділо капустою і поганими туалетами. Здавалося, він бачить видіння Лондона, обширного і зруйнованого, міста мільйона урн для сміття, і змішаним із ним було зображення Місіс Парсонс, жінки зі зморшкуватим обличчям і тонким волоссям, яка безпорадно поралася коло заблокованої стічної труби.
Частина III, Глава III
- Партія прагне влади повністю задля власної користі… Ми відмінні від усіх олігархій минулого у тому, що ми знаємо, що ми робимо. Решта, навіть ті, які були схожими на нас, були боягузами і лицемірами. Німецькі нацисти і російські комуністи дійшли дуже близько до нас в їх методах, але вони ніколи не мали хоробрості, щоб визнати власні мотиви. Вони уявляли, можливо вони навіть вірили, що вони вони здобули владу проти власної волі і на обмежений час, і що якраз за рогом знаходиться рай, у якому люди були б вільними й рівними. Ми не такі. Ми знаємо, що ніхто і ніколи не захоплює владу із наміром відмовитися від неї. Влада - не засіб, влада - мета. Жоден не встановлює диктатуру для того, щоб зберегти революцію; це революцію здійснюють для того, щоб встановити диктатуру. Мета переслідування - переслідування. Мета тортур - тортури. Мета влади - влада.