Лукрецій: відмінності між версіями
Вилучено вміст Додано вміст
Friend (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
м r2.7.3) (Робот: замінив tr:Lucretius на tr:Lukretius |
||
Рядок 57: | Рядок 57: | ||
[[sl:Lukrecij]] |
[[sl:Lukrecij]] |
||
[[sv:Lucretius]] |
[[sv:Lucretius]] |
||
[[tr: |
[[tr:Lukretius]] |
Версія за 12:19, 2 січня 2013
Лукрецій | |
Стаття у Вікіпедії | |
Роботи у Вікіджерелах | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Лукрецій, Тіт Лукрецій Кар (бл. 99-95 — 55 до н. е.) — давньоримський поет і філософ-матеріаліст.
- Безсмертна смерть.
- Виражай смертними словами безсмертні речі.
- Від того всіх смертних огортає страх, що багато явищ вони бачать на землі й на небі, яких причини побачити й зрозуміти не вміють, і гадають, що це все вожою волею твориться. Якщо ж ми будемо знати, що ніщо не може з'явитися з нічого, тоді ми значно чіткіше побачимо предмет наших завдань: і звідки з'являються речі і яким чином усе відбувається без допомоги зверху.
- Дух сильний радістю.
- Дірявого глечика не наповниш.
- Дна ніякого не у всесвіті ніде, і тілам споконвічним зостатися нІде на місці, якщо нема ні кінця, ні краю простору.
- Краще спокійно коритися, ніж панувати самому.
- Кожен відчуває, які має сили, на які може покладатися.
- Людина гине, справа залишається.
- Людина сама не знає, чого вона хоче, і постійно шукає інших місць, наче це позбавить її від тягаря.
- Не все пасує до всього.
- Ніщо, по-моєму, не здійснюється так швидко, як те, що задумує й виконує розум.
- Справа говорить сама за себе.
- Усе вдосконалює природа.
- Якщо відчуття будуть не істинні, то й розум виявиться несправжнім.