Грушевський Михайло Сергійович: відмінності між версіями
BaseBot (обговорення | внесок) м Автоматичне додавання лінків на однойменну статтю у Вікіпедії (за умови існування такої) |
Friend (обговорення | внесок) |
||
Рядок 20: | Рядок 20: | ||
Любив неправду й зраду… |
Любив неправду й зраду… |
||
Закликав німців в наш куток, |
Закликав німців в наш куток, |
||
Звалив Центральну раду<ref>Олександр Олесь |
Звалив Центральну раду<ref>Олександр Олесь, [http://pysar.net/virsz.php?poet_id=50&virsz_id=140 «1918 рік»]</ref>.|[[Олександр Олесь]]}} |
||
{{Q|Грушевський — голова ради. Український соціаліст-революціонер. Колись професор Львівського університету. Старець, витканий зі страху і побоювань, чия застаріла фігура повинна надати Раді благородну іржу поважного сенату. Боязко чіпляється за німецьку владу і виявляє мало симпатії до Австрії.|Генерал-майор австрійського генерального штабу Вальдштеттен у 1918 році.||Грушевский — председатель рады. Украинский социалист-революционер. Прежде профессор Львовского университета. Старец, сотканный из страха и опасений, чья дряхлая фигура должна придать раде благородную ржавчину почтенного сената. Боязливо цепляется за германскую власть и обнаруживает мало симпатии к Австрии<ref>[http://mnib.malorus.org/kniga/564/ Крах германской оккупации на Украине. (По документам оккупантов)], с. 116</ref>.}} |
{{Q|Грушевський — голова ради. Український соціаліст-революціонер. Колись професор Львівського університету. Старець, витканий зі страху і побоювань, чия застаріла фігура повинна надати Раді благородну іржу поважного сенату. Боязко чіпляється за німецьку владу і виявляє мало симпатії до Австрії.|Генерал-майор австрійського генерального штабу Вальдштеттен у 1918 році.||Грушевский — председатель рады. Украинский социалист-революционер. Прежде профессор Львовского университета. Старец, сотканный из страха и опасений, чья дряхлая фигура должна придать раде благородную ржавчину почтенного сената. Боязливо цепляется за германскую власть и обнаруживает мало симпатии к Австрии<ref>[http://mnib.malorus.org/kniga/564/ Крах германской оккупации на Украине. (По документам оккупантов)], с. 116</ref>.}} |
Версія за 21:45, 18 грудня 2012
Михайло Сергійович Грушевський (1866—1934) — один з лідерів українського національного руху, голова Української Центральної Ради, історик України і Австро-Угорщини, професор Львівського університету (1894—1914), академік ВУАН.
Цитати
Рано набравши охоти до читання, позбавлений дитячого товариства, вiдiрваний вiд грунту, я виростав серед мрiй i фантазiй, замкненим в собi вiдлюдком[1]. |
Приписуване
Біда України у тому, що нею керують ті, кому вона не потрібна[2]. |
Про Грушевського
Лукавий, хитрий був дідок, |
|||||
— Олександр Олесь |
Грушевський — голова ради. Український соціаліст-революціонер. Колись професор Львівського університету. Старець, витканий зі страху і побоювань, чия застаріла фігура повинна надати Раді благородну іржу поважного сенату. Боязко чіпляється за німецьку владу і виявляє мало симпатії до Австрії. |
|||||
Грушевский — председатель рады. Украинский социалист-революционер. Прежде профессор Львовского университета. Старец, сотканный из страха и опасений, чья дряхлая фигура должна придать раде благородную ржавчину почтенного сената. Боязливо цепляется за германскую власть и обнаруживает мало симпатии к Австрии[4]. | |||||
— Генерал-майор австрійського генерального штабу Вальдштеттен у 1918 році. |
Джерела
- ↑ Любомир Винар. Автобiографiя Михайла Грушевського з 1926 року, с. 8
- ↑ Про укр-журналістику
- ↑ Олександр Олесь, «1918 рік»
- ↑ Крах германской оккупации на Украине. (По документам оккупантов), с. 116