Достоєвський Федір Михайлович: відмінності між версіями
Chobot (обговорення | внесок) м r2.6.6) (робот додав: ko:표도르 도스토옙스키 |
Friend (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 6: | Рядок 6: | ||
| source = |
| source = |
||
| commons = Category:Fyodor_Dostoyevsky}} |
| commons = Category:Fyodor_Dostoyevsky}} |
||
'''Федір Михайлович Достоєвський''' (1821—1881) — російський письменник. Автор романів «Ідіот», «Злочин і кара», «Принижені та зневажені», «Брати Карамазови» та інших. |
'''Федір Михайлович Достоєвський''' (рос. ''Фёдор Михайлович Достоевский''; 1821—1881) — російський письменник. Автор романів «Ідіот», «Злочин і кара», «Принижені та зневажені», «Брати Карамазови» та інших. |
||
* Той, хто бажає побачити живого Бога, хай шукає його не на пустому небосхилі власного розуму, а в людській любові. |
|||
* Кожна людина відповідальна перед усіма людьми за всіх людей і за все. |
|||
* [[Милосердя]] є найвища форма людського існування. |
|||
* Головне в людині — це не розум, а те, що ним керує: характер, серце добрі почуття, передові ідеї. |
|||
* Найсерйозніші негаразди сучасної людини виникають з того, що вона втратила відчуття осмисленої співпраці з Богом в Його намірах стосовно людства. |
|||
* Не можна любити те, чого не знаєш! |
|||
* Людина — увесь світ, була б тільки головна спонука в ній благородна. |
|||
* Хто легко втрачає повагу до інших, той передовсім не поважає себе. |
|||
* Я не можу уявити ситуацію, щоб коли-небудь не було чого робити. |
|||
* Веселість людини — це видатна риса людини. |
|||
* Поганий знак, коли перестають розуміти іронію, алегорію, жарт. |
|||
* [[Гумор]] є дотепність глибокого почуття. |
|||
* Любов настільки всесильна, що перероджує й нас самих. |
|||
* Учіться і читайте. Читайте книги серйозні. Життя зробить решту. |
|||
* Нема щастя в бездіяльності. |
|||
* Краса врятує світ.<ref>[http://bibliotekar.ru/encSlov/10/161.htm Красота спасет мир // ''Серов В.'' Энциклопедический словарь крылатых слов и выражений]</ref> |
* Краса врятує світ.<ref>[http://bibliotekar.ru/encSlov/10/161.htm Красота спасет мир // ''Серов В.'' Энциклопедический словарь крылатых слов и выражений]</ref> |
||
Рядок 23: | Рядок 53: | ||
| Цитата = Він думав або хотів думати, що його релігія — православ'я. Та істинна релігія його — якщо не у свідомості, то в найглибших підсвідомих переживаннях — зовсім не православ'я, не історичне християнство, ні навіть християнство, взагалі, а те, що за християнством, за Новим Завітом — Апокаліпсис, Третій Завіт, откровення Третьої Іпостасі Божої — релігія Св. Духа. |
| Цитата = Він думав або хотів думати, що його релігія — православ'я. Та істинна релігія його — якщо не у свідомості, то в найглибших підсвідомих переживаннях — зовсім не православ'я, не історичне християнство, ні навіть християнство, взагалі, а те, що за християнством, за Новим Завітом — Апокаліпсис, Третій Завіт, откровення Третьої Іпостасі Божої — релігія Св. Духа. |
||
| Автор = Дмитро Мережковський, «Пророк русской революции» |
| Автор = Дмитро Мережковський, «Пророк русской революции» |
||
| Коментар = |
|||
| Оригінал = Он думал или хотел думать, что его религия – православие. Но истинная религия его – если не в сознании, то в глубочайших подсознательных переживаниях – вовсе не православие, не историческое христианство, ни даже христианство вообще, а то, что за христианством, за Новым Заветом – Апокалипсис, Третий Завет, откровение Третьей Ипостаси Божеской – религия Св. Духа. [http://www.vehi.net/dostoevsky/novik.html]}} |
| Оригінал = Он думал или хотел думать, что его религия – православие. Но истинная религия его – если не в сознании, то в глубочайших подсознательных переживаниях – вовсе не православие, не историческое христианство, ни даже христианство вообще, а то, что за христианством, за Новым Заветом – Апокалипсис, Третий Завет, откровение Третьей Ипостаси Божеской – религия Св. Духа. [http://www.vehi.net/dostoevsky/novik.html]}} |
||
== Примітки == |
== Примітки == |
||
<references/> |
<references/> |
||
== Джерела == |
|||
* {{БОКА|896-898}} |
|||
[[Категорія:Автори-Д]] |
[[Категорія:Автори-Д]] |
Версія за 20:25, 18 грудня 2012
Достоєвський Федір Михайлович | |
Стаття у Вікіпедії | |
Роботи у Вікіджерелах | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Федір Михайлович Достоєвський (рос. Фёдор Михайлович Достоевский; 1821—1881) — російський письменник. Автор романів «Ідіот», «Злочин і кара», «Принижені та зневажені», «Брати Карамазови» та інших.
- Той, хто бажає побачити живого Бога, хай шукає його не на пустому небосхилі власного розуму, а в людській любові.
- Кожна людина відповідальна перед усіма людьми за всіх людей і за все.
- Милосердя є найвища форма людського існування.
- Головне в людині — це не розум, а те, що ним керує: характер, серце добрі почуття, передові ідеї.
- Найсерйозніші негаразди сучасної людини виникають з того, що вона втратила відчуття осмисленої співпраці з Богом в Його намірах стосовно людства.
- Не можна любити те, чого не знаєш!
- Людина — увесь світ, була б тільки головна спонука в ній благородна.
- Хто легко втрачає повагу до інших, той передовсім не поважає себе.
- Я не можу уявити ситуацію, щоб коли-небудь не було чого робити.
- Веселість людини — це видатна риса людини.
- Поганий знак, коли перестають розуміти іронію, алегорію, жарт.
- Гумор є дотепність глибокого почуття.
- Любов настільки всесильна, що перероджує й нас самих.
- Учіться і читайте. Читайте книги серйозні. Життя зробить решту.
- Нема щастя в бездіяльності.
- Краса врятує світ.[1]
- Я склав у собі символ віри, в якому все для мене зрозуміло і свято. Цей символ дуже простий, ось він: вірити, що нема нічого прекраснішого, глибшого, симпатичнішого, розумнішого, мужнішого та довершенішого від Христа, і не тільки нема, а й ревно кажу собі, що й не може бути. Навіть більше, якщо б хтось довів мені, що Христос поза істиною, і справді було б, що істина поза Христом, то мені би краще хотілося залишатися з Христом, ніж з істиною. [3]
Про Достоєвського
Достоєвський — глибоко християнський письменник, я не маю більш християнського письменника. І суперечки про християнство Достоєвського зазвичай проходять на поверхні, а не в глибині. |
|||||
Достоевский - глубоко христианский писатель. Я не знаю более христианского писателя. И споры о христианстве Достоевского обычно ведутся на поверхности, а не в глубине. [1] | |||||
— Микола Бердяєв, «О миросозерцании Достоевского» |
Він думав або хотів думати, що його релігія — православ'я. Та істинна релігія його — якщо не у свідомості, то в найглибших підсвідомих переживаннях — зовсім не православ'я, не історичне християнство, ні навіть християнство, взагалі, а те, що за християнством, за Новим Завітом — Апокаліпсис, Третій Завіт, откровення Третьої Іпостасі Божої — релігія Св. Духа. |
|||||
Он думал или хотел думать, что его религия – православие. Но истинная религия его – если не в сознании, то в глубочайших подсознательных переживаниях – вовсе не православие, не историческое христианство, ни даже христианство вообще, а то, что за христианством, за Новым Заветом – Апокалипсис, Третий Завет, откровение Третьей Ипостаси Божеской – религия Св. Духа. [2] | |||||
— Дмитро Мережковський, «Пророк русской революции» |
Примітки
Джерела
- Большая книга афоризмов / сост. А. П. Кондрашов, И. И. Комарова. — Москва: РИПОЛ классик, 2008. — С. 896-898.