Шлях до кріпацтва: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіцитат
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 1: Рядок 1:
{{Wikipedia}}
{{Wikipedia}}
'''«The Road to Serfdom»''' (укр. ''Шлях до рабства'' або ''Шлях до кріпацтва'') — книжка Фрідріха фон Гайєка, яка мала істотний вплив на погляди [[Маргарет Тетчер]] і [[Рональд Рейган|Рональда Рейгана]]. «The Road to Serfdom» є одним із найвпливовіших та найпопулярніших видань, присвячених класичному лібералізму та лібертаріанству.
'''Шлях до рабства''' або '''Шлях до кріпацтва''' ({{lang-en|The Road to Serfdom}}) — книга [[Фрідріх фон Гаєк|Фрідріха фон Гаєка]], видана 1944 року. Мала істотний вплив на погляди [[Маргарет Тетчер]] і [[Рональд Рейган|Рональда Рейгана]]. Одне з найвпливовіших та найпопулярніших видань, присвячених класичному [[лібералізм]]у та лібертаріанству.




* Для великих апостолів політичної свободи слово «свобода» означало свободу від примусу, свободу від необмеженого застосування влади іншими, вивільнення від пут, які не залишають іншого вибору окрім покори наказам призначеного людині повелителя. Однак, обіцяна зараз свобода, це свобода від нужденності, вивільнення від примусу обставин, що неодмінно обмежує простір вибору для всіх нас. Свобода, в цьому сенсі, це лише інша назва влади або багатства. [http://www.libertarium.ru/l_lib_road_ii]
* Присвячується соціалістам всіх партій.
* Для великих апостолів політичної свободи слово «свобода» означало свободу від примусу, свободу від необмеженого застосування влади іншими, вивільнення від пут, які не залишають іншого вибору окрім покори наказам призначеного людині повелителя. Однак, обіцяна зараз свобода, це свобода від нужденності, вивільнення від примусу обставин, що неодмінно обмежує простір вибору для всіх нас. Свобода, в цьому сенсі, це лише інша назва влади або багатства.
* Те, що соціалізм можна втілити в життя лише методами, яких більшість соціалістів цурається, є уроком, вивченим багатьма соціалістичними реформаторами в минулому.
* Ворог, будь він внутрішній, як «єврей» чи «кулак», чи зовнішній, схоже що є необхідною зброєю в арсеналі тоталітарного лідера.
* Принцип «мета виправдовує засоби» в індивідуалістичній етиці тлумачиться як заперечення будь-якої моралі. В колективістській етиці він є обов'язково необхідним правилом.
* Варто погодитись з посилками, від яких він ([[w:нацизм|нацизму]]) відштовхується, і з його логіки не буде виходу. Це ([[w:нацизм|нацизм]]) просто колективізм звільнений від будь-яких залишків індивідуалізму, які б могли зашкодити його втіленню.
* Саме об'єднання анти-капіталістичних сил правих та лівих, злиття радикального та консервативного соціалізму було тим, що вичавило все ліберальне з Німеччини.
* Зв'язок між соціалізмом та націоналізмом в Німеччині був щільним від самого початку.
* Боротьба проти лібералізму, того лібералізму, який завдав Німеччині поразки, була спільною ідеєю, яка об'єднувала соціалістів та консерваторів в єдиний фронт.


* Постать ворога — внутрішнього, такого, як «євреї» чи «куркулі», або зовнішнього — неодмінний засіб в арсеналі кожного диктатора. [http://www.libertarium.ru/l_lib_road_x]


* Твердження «мета виправдовує засоби» розглядається в індивідуалістичній етиці як заперечення будь-якої моралі взагалі. У колективістській етиці воно є обов'язково головним моральним принципом. [http://www.libertarium.ru/l_lib_road_x]
{{Без джерел}}


[[Категорія:Літературні твори]]
[[Категорія:Літературні твори]]

Версія за 18:33, 15 грудня 2012

Вікіпедія
Вікіпедія

Шлях до рабства або Шлях до кріпацтва (англ. The Road to Serfdom) — книга Фрідріха фон Гаєка, видана 1944 року. Мала істотний вплив на погляди Маргарет Тетчер і Рональда Рейгана. Одне з найвпливовіших та найпопулярніших видань, присвячених класичному лібералізму та лібертаріанству.


  • Для великих апостолів політичної свободи слово «свобода» означало свободу від примусу, свободу від необмеженого застосування влади іншими, вивільнення від пут, які не залишають іншого вибору окрім покори наказам призначеного людині повелителя. Однак, обіцяна зараз свобода, це свобода від нужденності, вивільнення від примусу обставин, що неодмінно обмежує простір вибору для всіх нас. Свобода, в цьому сенсі, це лише інша назва влади або багатства. [1]
  • Постать ворога — внутрішнього, такого, як «євреї» чи «куркулі», або зовнішнього — неодмінний засіб в арсеналі кожного диктатора. [2]
  • Твердження «мета виправдовує засоби» розглядається в індивідуалістичній етиці як заперечення будь-якої моралі взагалі. У колективістській етиці воно є обов'язково головним моральним принципом. [3]