Лукіан: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіцитат
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
м Автоматичне додавання лінків на однойменну статтю у Вікіпедії (за умови існування такої)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Вікіпедія}}
[[Файл:Lucianus.jpg|thumb|Вигаданий портрет Лукіана, XVII століття]]
[[Файл:Lucianus.jpg|thumb|Вигаданий портрет Лукіана, XVII століття]]
{{Вікіпосилання
{{Вікіпосилання

Версія за 13:31, 5 вересня 2012

Вікіпедія
Вікіпедія
Дивіться у Вікіпедії:
Вигаданий портрет Лукіана, XVII століття

Лукіан з Самосати (лат. Lucianus Samosatensis; близько 120–180 рр. н. е.) — грецький письменник-сатирик родом з міста Самосати (Сирія). Писав грецькою мовою.

Цитати

  •  

Більшість істориків, нехтуючи описом подій, зупиняються на вихвалянні начальників і полководців, підносячи своїх до небес, а ворожих незмірно принижуючи. При цьому вони забувають, що історію та вихвалянная розділяє не вузька смужка, а немовби величезна стіна, яка між ними стоїть[1]. — У творі «Як слід описувати історію».

  •  

Єдина справа історика — розповідати все так, як воно було[1]. — У творі «Як слід описувати історію».

Без джерел

  • Мавпа і в золотих регаліях залишається мавпою.
  • Початок — половина всього.
  • Неробство завжди породжує в душі непостійність.
  • Всяка худа людина до продірявленої бочки подібна.
  • Єдине справжнє багатство — душевне багатство, в іншому більше горівши, ніж радощі. Людиною з великим станом і багатим слід назвати того, хто уміє користуватися своєю власністю.
  • Від користі до справедливості так само далеко, як від землі до зірок.
  • Хто сохне над рахунками і без втоми збільшує свій капітал, той працює точно бджола над сотами, — мед його зберуть інші.

Примітки

  1. а б Лукиан Как следует писать историю / Перевод: С. В. Толстая