Достоєвський Федір Михайлович

Достоєвський Федір Михайлович

Стаття у Вікіпедії

Роботи у Вікіджерелах

Медіафайли у Вікісховищі

Федір Михайлович Достоєвський — російський письменник. Автор романів «Ідіот», «Злочин і кара», «Принижені та зневажені», «Брати Карамазови» та інших.

• Без дітей не можна було б так любити людство.
• Бувають хвилини, коли люди люблять злочини.
• Виправдовуйте, не карайте, але лихе повинно бути назване лихим.
• Головне, собі самому не кажіть неправду.
• Гроші — карбована любов.
• Є товаришування дивні: обидва товариша один одного майже з'їсти хочуть, все життя так живуть, а між тим розлучитися не можуть.
• Життя любити треба більше за суть життя.
• Жінка розумна і жінка ревнива — дві різні речі.
• За поразки усе зздається недолугим.
• Краса врятує світ.
• Коли суспільство перестане жаліти слабих і пригнічених, тоді йому самому стане погано: воно зачерствіє і засохне, стане розпусним і безплідним...
• Кохання — всесильне, бо здатне переродити нас самих.
• Люди, люди — ось найголовніше. Навіть дорожче за гроші.
• Мірило народу є не те, який він є, а те, що він вважає прекрасним та істинним.
• Не можна любити того, чого не знаєш.
• Соромлячись, людина схильна сердитися й бути цинічною.
• Співчуття є найголовніший і, може, єдиний закон буття людського.
• Треба любити життя більше за сенс життя"
• Фантастичне є суттю дійсності.
• Чимало людей чесні, хоча б тому, що дурні.
• Щастя не у щасті, а у його досягненні.
• Я уявити собі не можу становища, щоб коли-небудь було нема чого робити
• Якщо бажаєш подолати світ, здолай себе наперед.
• Якщо ти направився до мети та станеш на шляху зупинятися, щоб кинути камінням у кожну собаку, що на тебе гавкає, то ніколи не дійдеш до мети