Федеріко Гарсія Лорка: відмінності між версіями
Вилучено вміст Додано вміст
Створена сторінка: {{Wikipegia}} '''Федеріко Гарсія Лорка''' (ісп. ''Federico García Lorca'' *5 червня 1898 — †19 серпня 1936) — іспан... |
мНемає опису редагування |
||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{ |
{{Wikipedia}} |
||
'''Федеріко |
'''Федеріко Ґарсíя Лорка''' (''ісп''. Federico García Lorca; *5 червня 1898 — †19 серпня 1936) — іспанський поет і драматург, відомий також як музикант і художник-графік. |
||
== Цитати == |
== Цитати == |
||
Рядок 35: | Рядок 35: | ||
== Джерело == |
== Джерело == |
||
''Лорка, Федеріко Гарсія''. Лірика / Пер. з іспанської та примітки Миколи Лукаша. Вступна стаття Івана Драча — К.: Дніпро, 1969. — 320 с. |
* ''Лорка, Федеріко Гарсія''. Лірика / Пер. з іспанської та примітки Миколи Лукаша. Вступна стаття Івана Драча. — К.: Дніпро, 1969. — 320 с. |
||
[[Категорія:Автори-Л]] |
[[Категорія:Автори-Л]] |
||
[[Категорія:Драматурги]] |
[[Категорія:Драматурги]] |
||
⚫ | |||
[[Категорія:Іспанські письменники]] |
[[Категорія:Іспанські письменники]] |
||
⚫ | |||
[[bg:Федерико Гарсия Лорка]] |
[[bg:Федерико Гарсия Лорка]] |
Версія за 10:54, 9 серпня 2011
Федеріко Ґарсíя Лорка (ісп. Federico García Lorca; *5 червня 1898 — †19 серпня 1936) — іспанський поет і драматург, відомий також як музикант і художник-графік.
Цитати
- А смерть іде по дорозі
в цитриновім
в'ялім цвіті.
Іде вона, виграває
на релі на білій
і співає, і співає
все одної співи.
- (Подзвіння // С. 249)
- Дзвони дзвонять
на подзвіння
з жовтої дзвіниці.
Жовтий вітер
несе подзвін,
жовте вітровіння.
- (Дзвони // С. 242)
- На круглому
майдані
ведуть танок
шість паній —
три жиляні,
а три срібляні.
Вчорашні сни
їх, знай, шукають,
та золотий циклоп
обняв і не пускає.
Гітара!
- (Загадка на гітару // С. 263)
- Не думав.
Не думав тобі казати.
- (Дівчині на вушко // С. 100)
- Ні ти, ні я, на щастя,
не хочем
зустрічаться.
Ти — чого, сама не знаєш.
А я — не питайся.
Іди собі своїм шляхом,
а в мене на п'ястах
од гвіздків знать ями-рани,
мов після розп'яття.
- (Зустріч // С. 231)
- Озивається гітара —
мрії сльози ронять.
Душ загублених ридання
і стогони
добуваються з її круглого
горла.
- (Шість струн // С. 244)
- Поле оливами
густо сивіє —
глянь, то розгорнеться,
то згорнеться віяло.
А над оливами
небо полив'яне,
в небі — холодна
зоряна злива.
- (Краєвид // С. 215)
- Туга й нага — нагадуєш ти землю,
гладеньку землю, точену, безкінну
й безочеретну землю, чисту форму,
майбутньому закриту — срібний обрій.
- (Касида про розплатану жінку // С. 290)
- Хрест.
(Крапка
в кінці шляху).
Задивився в рівчак.
(Багато крапок).
- (Хрест // С. 268)
- Як заридала
моя гітара, —
розбилась досвітку
криштальна чара.
Ой заридала
моя гітара...
Хочу утішить —
надармо,
хочу утишить —
намарно.
- (Гітара // С. 216)
Джерело
- Лорка, Федеріко Гарсія. Лірика / Пер. з іспанської та примітки Миколи Лукаша. Вступна стаття Івана Драча. — К.: Дніпро, 1969. — 320 с.