Зеров Микола Костянтинович: відмінності між версіями
Вилучено вміст Додано вміст
Friend (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
'''Мико́ла Ко́стьович Зе́ров''' (1890 — 1937) — український літературознавець, критик, полеміст, лідер «неокласиків», блискучий перекладач античної поезії. Репресований. |
'''Мико́ла Ко́стьович Зе́ров''' (1890 — 1937) — український літературознавець, критик, полеміст, лідер «неокласиків», блискучий перекладач античної поезії. Репресований. |
||
== Цитати == |
|||
* Братерство давніх днів, розкішне, любе гроно!<br/>Озвися ти хоч раз до вигнанця Назона,<br/>Старого, кволого, забутого всіма<br/>В краю, де цілий рік, негода та зима,<br/>Та моря тужний рев, та варвари довкола... |
|||
: <small>''(Овідій // С. 81)''</small> |
|||
* Вітай, замріяний, золотоглавий<br/>На синіх горах... Загадався, спить,<br/>І не тобі, молодшому, бринить<br/>Червлених наших літ ясна загрàва. |
|||
: <small>''(Київ з лівого берега // С. 47)''</small> |
|||
* Ти давню праосінь нагадуєш мені,<br/>Широколанний степ, бліді свічада ставу,<br/>Берегових грабів грезет і злотоглави,<br/>Повітря з синього і золотого скла<br/>І благодатний дар останнього тепла. |
|||
: <small>''(Праосінь // С. 47)''</small> |
|||
* Я від’їздив, і оком астролога<br/>Допитувався в зір – яка дорога<br/>Мене провадить у майбутні дні... |
|||
: <small>''(Скорпіон // С. 47)''</small> |
|||
== Присвяти == |
== Присвяти == |
||
| Рядок 9: | Рядок 21: | ||
:і з лихом, і з добром. ([[Василь Стус]], «Пам'яті Миколи Зерова», 1977)<ref>[http://ukrlife.org/main/minerva/1000_cit11.htm Смерть // Тисяча цитат з українського письменства]</ref> |
:і з лихом, і з добром. ([[Василь Стус]], «Пам'яті Миколи Зерова», 1977)<ref>[http://ukrlife.org/main/minerva/1000_cit11.htm Смерть // Тисяча цитат з українського письменства]</ref> |
||
== Джерело == |
|||
''Зеров, Микола''. Твори: В 2 т. – К.: Дніпро, 1990. – Т. 1.: Поезії. Переклади / Упоряд. Григорій Кочур, Дмитро Павличко. – 843 с. |
|||
== Примітки == |
== Примітки == |
||
Версія за 18:37, 29 липня 2011
Мико́ла Ко́стьович Зе́ров (1890 — 1937) — український літературознавець, критик, полеміст, лідер «неокласиків», блискучий перекладач античної поезії. Репресований.
Цитати
- Братерство давніх днів, розкішне, любе гроно!
Озвися ти хоч раз до вигнанця Назона,
Старого, кволого, забутого всіма
В краю, де цілий рік, негода та зима,
Та моря тужний рев, та варвари довкола...
- (Овідій // С. 81)
- Вітай, замріяний, золотоглавий
На синіх горах... Загадався, спить,
І не тобі, молодшому, бринить
Червлених наших літ ясна загрàва.
- (Київ з лівого берега // С. 47)
- Ти давню праосінь нагадуєш мені,
Широколанний степ, бліді свічада ставу,
Берегових грабів грезет і злотоглави,
Повітря з синього і золотого скла
І благодатний дар останнього тепла.
- (Праосінь // С. 47)
- Я від’їздив, і оком астролога
Допитувався в зір – яка дорога
Мене провадить у майбутні дні...
- (Скорпіон // С. 47)
Присвяти
- Колеса глухо стукотять,
- мов хвиля об пором.
- Стрічай, товаришу Хароне,
- і з лихом, і з добром. (Василь Стус, «Пам'яті Миколи Зерова», 1977)[1]
Джерело
Зеров, Микола. Твори: В 2 т. – К.: Дніпро, 1990. – Т. 1.: Поезії. Переклади / Упоряд. Григорій Кочур, Дмитро Павличко. – 843 с.