Яворівський Володимир Олександрович: відмінності між версіями
Вилучено вміст Додано вміст
El1604 (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
El1604 (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
*''«Освятити свою душу ідеалами комуніста… пам’ятати, що всі кращі сини, всі найшляхетніші лицарі твого століття мали право забути про інші свої титули, крім оцього — комуніст»'' <ref>«І в морі пам’ятати джерело» (1980)</ref> |
*''«Освятити свою душу ідеалами комуніста… пам’ятати, що всі кращі сини, всі найшляхетніші лицарі твого століття мали право забути про інші свої титули, крім оцього — комуніст»'' <ref>«І в морі пам’ятати джерело» (1980)</ref> |
||
*''«Вся тутешня сволота, гидь людська – поліцайня, повіялася в банди бандерівські. А куди їм від люда чесного подітися?»'' <ref>Яворівський В. О. Вічні Кортеліси: Повість. — К.: Молодь, 1981. — 149 с.</ref> |
|||
* Душа прагне зрозуміти, чому їй дісталося саме це тіло. |
* Душа прагне зрозуміти, чому їй дісталося саме це тіло. |
||
Версія за 20:39, 15 березня 2011
Володи́мир Олекса́ндрович Яворі́вський (нар. 1942) — український письменник і політик.
- «Освятити свою душу ідеалами комуніста… пам’ятати, що всі кращі сини, всі найшляхетніші лицарі твого століття мали право забути про інші свої титули, крім оцього — комуніст» [1]
- «Вся тутешня сволота, гидь людська – поліцайня, повіялася в банди бандерівські. А куди їм від люда чесного подітися?» [2]
- Душа прагне зрозуміти, чому їй дісталося саме це тіло.
- За такого півня деякі непоказні курочки готові нести писанки.
- Жити-то можна, але проблема в тому, щоб вчасно померти.
- «Камо грядеші?» Та не панікуйте, ми нікуди не йдемо. Чекаємо манни небесної.
- Коли б коса на камінь не натрапила, камінь завжди готовий до цього.
- Лише перед в'язнем тюремник почуває себе вільним.
- Ми вже не раз відроджувалися. Щоб катам було видніше, кого відстрілювати насамперед.
- Насолоджуємося свободою слова. А діла?
- Нашу націю кілька століть перевертали з ніг на голову, тому серед нас так багато перевертнів.
- Ми мусили співати, щоб вороги не чули, як стогне і плаче решта нашого народу.
- Пішли в народ, повернемося після смерті.
- Тіньова економіка в Україні обслуговується тіньовою політикою серед білого дня.
- Українська гласність: гомоніть, гомоніть собі, воно мені не заважає.
- Слава не лише Україні! Слава тим, хто не зневірився в її майбутньому!
- Сьогоднішня Україна: крик душі і мовчання розуму.
- Сама свобода нікому нічого не дає. Це лише стан душі людини, який дає можливість домогтися навіть неможливого.
- Хрести на могилах – як знаки додавання між минулим і майбутнім.
- Я постаршав ще на одну істину.