Мідянка Петро Миколайович: відмінності між версіями

	Мідянка Петро Миколайович
	Я — Петрос Обертос,; угророс карпатороджений; від вітця Міклоша,; від Руси Карпатської.
	Стаття у Вікіпедії
	Медіафайли у Вікісховищі

Інтерактивний перегляд історії

← Попереднє редагування Наступне редагування →

Вилучено вміст Додано вміст

ВізуальнийВікірозмітка

Лінійно

Версія за 18:48, 26 червня 2022

У Вікіцитатах є статті про інших людей з прізвищем Мідянка.

Мідя́нка Петро́ Микола́йович, псевдонім Ропет Камідян (нар. 14 травня 1959 р.) — український поет, педагог, член Національної спілки письменників України. Член Українського ПЕН.

Цитати

Так, я їздив. І що такого?^[2]. — про свою участь у конференції культурного проєкту «Мінська ініціатива», яка відбулася у лютому 2022 року в російському Санкт-Петербурзі

В поезії немає поколінь, вона не знає старших чи молодших. Поезія є позапоколіннєвою, анґельскою, безтілесною в цьому сенсі^[1].

Постмодерну не властива сакральність. Якби наш постмодерн досяг бодай «бойчукістів», я б зняв з голови крисаню, яку, до речі, ніколи не одягав^[3].

Стиль поета — це не лише певна доза діалектизмів, це світ законів і субординацій, який далебі не з хаосу^[3].

Я вдосконалювався по-різному: у виборі тем, у специфіці лексики. Нині це не настільки важливо. Під мене не напишуть ні Андрухович, ні Дереш, ні Карпа. Я б під них щось стилізував, але це тільки стилізація, є ще психотропи творчости^[3].

Цитати з віршів

Височієш, Петросе,
як закинута піраміда
старого Мадярорсаґу.
Жалобна Тиса (бо — Чорна)
тягне той чорний пантличок-машличок
до підніжжя самої Чорногорії святої.
Ти видиш, Петросе, П'ятру-Нямц на Волощині,
бачиш Повчпетрі в цім аняорсаґу
і затінюєш мене, малого Петроса
Карпатороса — віри руської^[4].

Я гомоном козацької голоти
Перемузичу царських скрипалів.
Впаду на струни, як тяжка задума,
Затисну посох у руках обох
І поділюсь веселістю і сумом.
Бо пісня — то мій справжній бог.
І божевілля — то не горна кара.
Лиш музика! Лиш безконечна путь!

Простує Ведель трактом, як примара
За ним незрячі лірники ідуть^[5]. — «Артемій Ведель»

Цитати про Петра Мідянку

	За віршами Петра Мідянки можна укласти цілу Енциклопедію Центральної Европи, проте ця справа настільки ж марна, наскільки і безґлузда — бо там, де Енциклопедія потребує безлічі томів, поезії достатньо лише одного^[6].
	— Вано Крюґер

	Ми живемо у дивний час: коли хтось настільки природній, як Мідянка, вважається фруктом екзотичним^[6]. — з презентації «Луйтри в небо»
	— Василь Герасим'юк

	Петро Мідянка не боїться Знання і не боїться Віри. Іншими словами, не боїться пафосу, не боїться пристрасті, не боїться життя. Не боїться Петро Мідянка і сміху^[4].
	— Вано Крюґер

	Поезія Петра Мідянки — це безконечне тривання мови, язика, гір, рік, рослин, людей «звичайних» і видатних — їхній безконечний вир курсує довкола Петроса Карпатороса, котрий скрупульозно записує їх усіх у Книгу Буття — цей вир, ця пульсація і цей запис і є привітання життя^[5]..
	— Вано Крюґер

	Читаючи поезію Петра Мідянки, розумієш, що центром Українського Всесвіту є Карпати, а сам Петро Мідянка — центральним поетом української мови — в сенсі перебування в цьому центрі^[1].
	— Вано Крюґер

Примітки

↑ ^а ^б ^в Крюґер, 2020, с. 19
↑ Петро Мідянка відмовився коментувати свою участь у конференції в Санкт-Петербурзі // Читомо, 01.03.2022
↑ ^а ^б ^в Петро Мідянка: Під мене не напишуть ні Андрухович, ні Дереш, ні Карпа
↑ ^а ^б Крюґер, 2020, с. 18
↑ ^а ^б Крюґер, 2020, с. 20
↑ ^а ^б Крюґер, 2020, с. 17

Джерела

Вано Крюґер. Розчахнута квітка. — Київ: 2020. — 128 с. — ISBN 978-617-7313-47-1

Поділіться цитатами з вашими друзями:

[Крюґер—2020——19-1] а ^б ^в Крюґер, 2020, с. 19

[Мінська_ініціатива-2] Петро Мідянка відмовився коментувати свою участь у конференції в Санкт-Петербурзі // Читомо, 01.03.2022

[інтерв'ю_2011-3] а ^б ^в Петро Мідянка: Під мене не напишуть ні Андрухович, ні Дереш, ні Карпа

[Крюґер—2020——18-4] а ^б Крюґер, 2020, с. 18

[Крюґер—2020——20-5] а ^б Крюґер, 2020, с. 20

[Крюґер—2020——17-6] а ^б Крюґер, 2020, с. 17

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

@@ Рядок 11: / Рядок 11: @@
 == Цитати ==
+{{Q|Цитата = Так, я їздив. І що такого?<ref name="Мінська ініціатива">[https://chytomo.com/petro-midianka-vidmovyvsia-komentuvaty-svoiu-uchast-u-konferentsii-v-sankt-peterburzi/ Петро Мідянка відмовився коментувати свою участь у конференції в Санкт-Петербурзі // Читомо, 01.03.2022]</ref>.
+|Коментар = про свою участь у конференції культурного проєкту «Мінська ініціатива», яка відбулася у лютому 2022 року в російському Санкт-Петербурзі}}
 {{Q|Цитата = В поезії немає поколінь, вона не знає старших чи молодших. [[Поезія]] є позапоколіннєвою, анґельскою, безтілесною в цьому сенсі{{sfn|Крюґер|2020|с=19}}.}}
 {{Q|Цитата = Постмодерну не властива сакральність. Якби наш постмодерн досяг бодай «бойчукістів», я б зняв з голови крисаню, яку, до речі, ніколи не одягав<ref name="інтерв'ю_2011"> [https://rozmova.wordpress.com/2013/01/19/midyanka-pid-mene-ne-napyshut/ Петро Мідянка: Під мене не напишуть ні Андрухович, ні Дереш, ні Карпа]</ref>.}}