Мілєнко Єрґович: відмінності між версіями

Перейти до навігації Перейти до пошуку
доповнення
м (Oleksandr Tahayev перейменував сторінку з Міленко Єрґович на Мілєнко Єрґович: Згідно з Вікіпедією)
(доповнення)
{{Q|Цитата = Я гадаю, що і на Балканах, і в Україні важкувато уявити, що буде відбуватися наступних 5 років. І є ще одна не дуже приємна подібність між Балканами й Україною. Балканські й українські злочинці й мафіозі поводяться дуже подібно, їздять на однакових машинах і мають схожу зовнішність<ref name="chytomo"/>.}}
{{Q|Цитата = Я не вірю в тренди, я вірю в індивідуальні риси, в окремих письменників. Я б не наважився типологізувати письменників, адже [[література]] – це не спортивний прогноз. Я вірю у вітальність окремих одиниць<ref name="chytomo"/>.}}
 
== З роману «Іншалла, Мадонно, іншалла» (2004) ==
{{Q
|Цитата = Абу Юсуф пояснив імаму, що містечку загрожує небезпека. Як пояснив? Коранічними сурами, ішаретом<ref>(від тур. işâret — «знак») — тут: жестикуляція, пантоміма.</ref> і тією дещицею турецьких слів, які міг зрозуміти імам. З усіх див, що їх зустрів у Боснії, Абу Юсуфу найбільше труднощів завдавало диво, що люди, яких називали турками, навіть розмовляти турецькою не могли<ref name="iergovych">[https://chytomo.com/milenko-yergovy-ch-ta-jogo-madonna/ Міленко Єрґович та його Мадонна]</ref>.}}
{{Q
|Цитата = Розбійники прийдуть, коли наступного разу спуститься великий туман. Тому треба їх випередити й напасти, коли буде відомо, що туман наближається. Всі поважні старці міста, Абід Кулаш, котляр, якому вже перевалило за сотню років, Муйо Ферманович, дев’яносторічний волоцюга й пияк, Ізет Коро, зброяр, що колись давно перебрався сюди із Санджака, а ще Хуснія, ювелір, Мухаммад і брат його Алія, Фірдус, Халід і травник Меша, і ще кількоро їх, настільки старих, що вже й рідня їхні імена позабувала, повинні були пильно стежити за тим, що їм сповіщають кістки, сечові міхури і легені<ref name="iergovych"/>.}}
{{Q
|Цитата = Якщо спина каже: буде сніг, тоді нехай мовчать, або якщо не каже нічого — тоді ясно, що буде погідний, сонячний день, але якщо старці почнуть задихатися чи не зможуть попісяти, а кожна їхня кістка буде волати від болю й благати про допомогу, тоді нехай кличуть на повен голос, бо наступного дня, найпізніше — через день туман притисне містечко, і потрібно його випередити й піти розбійникам назустріч<ref name="iergovych"/>.}}
{{Q
|Цитата = А старі як старі — годі серед них п’ятдесяти вивести спільну думку. То одному щось болить, і він аж із ліжка вистрибує від болю, а інші легкі, як пташки, то в усіх інших заболить, а він спокійний, як дитина. І голосу не подає. Приходять до нього онуки, питають: «Діду, буде туман?». А він не відповідає. Умер. Тому й боліло йому<ref name="iergovych"/>.}}
{{Q
|Цитата = Кажуть, був колись один ходжа із Солуна, втілена шляхетність, доброта й побожність, не курив, не лаявся, а про вино й казати годі. Але одного разу когось лихий підбив намовити його, щоб зробив затяжку-другу з кальяну — добрий був опіум, македонський. З тієї хвилини і аж до смерті добрий гаджія замість людських бачив бичачі голови. Тільки коли дивився у дзеркало, бачив людину. Помер, кажуть, від самотності<ref name="iergovych"/>.}}
{{Q
|Цитата = Абу Юсуф устав на світанку, вбрався у те, в чому прийшов у Боснію, міцно підперезався, набив заряди порохом і з рушницею, пістолем та кинджалом вийшов зі свого будинку. Перед ним у повному мовчанні стояли молоді хлопці й зрілі чоловіки, п’ятдесят, усі як один світловолосі й синьоокі, зовсім не схожі на героїв. Ех, якби хоч трохи вугілля, щоб волосся їм зачорнити, тоді б виглядали страшніше<ref name="iergovych"/>.}}
 
== Примітки ==
4739

редагувань

Навігаційне меню