Мідянка Петро Миколайович: відмінності між версіями
Створена сторінка: {{othernames|Мідянка}} {{Особа | ім'я = Мідянка Петро Миколайович | Зображення = Petro Midianka 2015.jpg | О... |
доповнення |
||
Рядок 3: | Рядок 3: | ||
| ім'я = Мідянка Петро Миколайович |
| ім'я = Мідянка Петро Миколайович |
||
| Зображення = Petro Midianka 2015.jpg |
| Зображення = Petro Midianka 2015.jpg |
||
| Опис = Я — Петрос Обертос,<br/>угророс карпатороджений<br/>від вітця Міклоша,<br/>від Руси Карпатської{{sfn|Крюґер|2020|с=19}}. |
|||
| Опис = |
|||
| wikipedia = Мідянка Петро Миколайович |
| wikipedia = Мідянка Петро Миколайович |
||
| source = |
| source = |
||
Рядок 11: | Рядок 11: | ||
== Цитати == |
== Цитати == |
||
{{Q|Цитата = В поезії немає поколінь, вона не знає старших чи молодших. [[Поезія]] є позапоколіннєвою, анґельскою, безтілесною в цьому сенсі{{sfn|Крюґер|2020|с=19}}.}} |
|||
{{Q|Цитата = Постмодерну не властива сакральність. Якби наш постмодерн досяг бодай «бойчукістів», я б зняв з голови крисаню, яку, до речі, ніколи не одягав<ref name="інтерв'ю_2011"> [https://rozmova.wordpress.com/2013/01/19/midyanka-pid-mene-ne-napyshut/ Петро Мідянка: Під мене не напишуть ні Андрухович, ні Дереш, ні Карпа]</ref>.}} |
{{Q|Цитата = Постмодерну не властива сакральність. Якби наш постмодерн досяг бодай «бойчукістів», я б зняв з голови крисаню, яку, до речі, ніколи не одягав<ref name="інтерв'ю_2011"> [https://rozmova.wordpress.com/2013/01/19/midyanka-pid-mene-ne-napyshut/ Петро Мідянка: Під мене не напишуть ні Андрухович, ні Дереш, ні Карпа]</ref>.}} |
||
{{Q|Цитата = Стиль поета — це не лише певна доза діалектизмів, це світ законів і субординацій, який далебі не з хаосу<ref name="інтерв'ю_2011"/>.}} |
{{Q|Цитата = Стиль поета — це не лише певна доза діалектизмів, це світ законів і субординацій, який далебі не з хаосу<ref name="інтерв'ю_2011"/>.}} |
||
{{Q|Цитата = Я вдосконалювався по-різному: у виборі тем, у специфіці лексики. Нині це не настільки важливо. Під мене не напишуть ні [[Андрухович Юрій Ігорович|Андрухович]], ні [[Любко Дереш|Дереш]], ні [[Карпа Ірена Ігорівна|Карпа]]. Я б під них щось стилізував, але це тільки стилізація, є ще психотропи творчости<ref name="інтерв'ю_2011"/>.}} |
{{Q|Цитата = Я вдосконалювався по-різному: у виборі тем, у специфіці лексики. Нині це не настільки важливо. Під мене не напишуть ні [[Андрухович Юрій Ігорович|Андрухович]], ні [[Любко Дереш|Дереш]], ні [[Карпа Ірена Ігорівна|Карпа]]. Я б під них щось стилізував, але це тільки стилізація, є ще психотропи творчости<ref name="інтерв'ю_2011"/>.}} |
||
== Цитати з віршів == |
|||
{{Q|Цитата = Височієш, Петросе,<br/>як закинута піраміда<br/>старого Мадярорсаґу.<br/>Жалобна Тиса (бо — Чорна)<br/>тягне той чорний пантличок-машличок<br/>до підніжжя самої Чорногорії святої.<br/>Ти видиш, Петросе, П'ятру-Нямц на Волощині,<br/>бачиш Повчпетрі в цім аняорсаґу<br/>і затінюєш мене, малого Петроса<br/>Карпатороса — віри руської{{sfn|Крюґер|2020|с=18}}.}} |
|||
{{Q|Цитата = Я гомоном козацької голоти<br/>Перемузичу царських скрипалів.<br/>Впаду на струни, як тяжка задума,<br/>Затисну посох у руках обох<br/>І поділюсь веселістю і сумом.<br/>Бо [[пісня]] — то мій справжній бог.<br/>І божевілля — то не горна кара.<br/>Лиш музика! Лиш безконечна путь!<br/> |
|||
Простує Ведель трактом, як примара<br/>За ним незрячі лірники ідуть{{sfn|Крюґер|2020|с=20}}. |
|||
|Коментар = «Артемій Ведель»}} |
|||
== Цитати про Петра Мідянку == |
|||
{{Q|Цитата = За віршами Петра Мідянки можна укласти цілу Енциклопедію Центральної Европи, проте ця справа настільки ж марна, наскільки і безґлузда — бо там, де [[Енциклопедія]] потребує безлічі томів, поезії достатньо лише одного{{sfn|Крюґер|2020|с=17}}. |
|||
|Автор = [[Вано Крюґер]]}} |
|||
{{Q|Цитата = Ми живемо у дивний час: коли хтось настільки природній, як Мідянка, вважається фруктом екзотичним{{sfn|Крюґер|2020|с=17}}. |
|||
|Коментар = з презентації «Луйтри в небо» |
|||
|Автор = [[Герасим'юк Василь Дмитрович|Василь Герасим'юк]]}} |
|||
{{Q|Цитата = Петро Мідянка не боїться [[Знання]] і не боїться [[Віра|Віри]]. Іншими словами, не боїться пафосу, не боїться пристрасті, не боїться [[життя]]. Не боїться Петро Мідянка і [[Сміх|сміху]]{{sfn|Крюґер|2020|с=18}}. |
|||
|Коментар = |
|||
|Автор = Вано Крюґер}} |
|||
{{Q|Цитата = Поезія Петра Мідянки — це безконечне тривання [[Мова|мови]], язика, гір, рік, рослин, людей «звичайних» і видатних — їхній безконечний вир курсує довкола Петроса Карпатороса, котрий скрупульозно записує їх усіх у ''Книгу Буття'' — цей вир, ця пульсація і цей запис і є ''привітання життя''{{sfn|Крюґер|2020|с=20}}.. |
|||
|Коментар = |
|||
|Автор = Вано Крюґер}} |
|||
{{Q|Цитата = Читаючи поезію Петра Мідянки, розумієш, що центром [[Україна|Українського]] [[Всесвіт|Всесвіту]] є Карпати, а сам Петро Мідянка — центральним поетом української мови — в сенсі перебування в цьому центрі{{sfn|Крюґер|2020|с=19}}. |
|||
|Коментар = |
|||
|Автор = Вано Крюґер}} |
|||
== Примітки == |
== Примітки == |
||
{{примітки}} |
{{примітки|2}} |
||
== Джерела == |
|||
* {{книга|автор =Вано Крюґер |заголовок =Розчахнута квітка |місто =Київ |видавництво Laurus |рік=2020 |сторінок =128 |isbn =978-617-7313-47-1|ref =Крюґер}} |
|||
{{Шевченківська премія з літератури}} |
{{Шевченківська премія з літератури}} |
Версія за 15:04, 29 березня 2021
Мідянка Петро Миколайович | |
Я — Петрос Обертос, угророс карпатороджений від вітця Міклоша, від Руси Карпатської[1]. | |
Стаття у Вікіпедії | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Мідя́нка Петро́ Микола́йович, псевдонім Ропет Камідян (нар. 14 травня 1959 р.) — український поет, педагог, член Національної спілки письменників України. Член Українського ПЕН.
Цитати
Постмодерну не властива сакральність. Якби наш постмодерн досяг бодай «бойчукістів», я б зняв з голови крисаню, яку, до речі, ніколи не одягав[2]. |
Стиль поета — це не лише певна доза діалектизмів, це світ законів і субординацій, який далебі не з хаосу[2]. |
Я вдосконалювався по-різному: у виборі тем, у специфіці лексики. Нині це не настільки важливо. Під мене не напишуть ні Андрухович, ні Дереш, ні Карпа. Я б під них щось стилізував, але це тільки стилізація, є ще психотропи творчости[2]. |
Цитати з віршів
Височієш, Петросе, |
Я гомоном козацької голоти |
Цитати про Петра Мідянку
За віршами Петра Мідянки можна укласти цілу Енциклопедію Центральної Европи, проте ця справа настільки ж марна, наскільки і безґлузда — бо там, де Енциклопедія потребує безлічі томів, поезії достатньо лише одного[5]. |
|||||
— Вано Крюґер |
Ми живемо у дивний час: коли хтось настільки природній, як Мідянка, вважається фруктом екзотичним[5]. — з презентації «Луйтри в небо» |
|||||
— Василь Герасим'юк |
— Вано Крюґер |
— Вано Крюґер |
Читаючи поезію Петра Мідянки, розумієш, що центром Українського Всесвіту є Карпати, а сам Петро Мідянка — центральним поетом української мови — в сенсі перебування в цьому центрі[1]. |
|||||
— Вано Крюґер |
Примітки
- ↑ а б в Крюґер, 2020, с. 19
- ↑ а б в Петро Мідянка: Під мене не напишуть ні Андрухович, ні Дереш, ні Карпа
- ↑ а б Крюґер, 2020, с. 18
- ↑ а б Крюґер, 2020, с. 20
- ↑ а б Крюґер, 2020, с. 17
Джерела
- Вано Крюґер. Розчахнута квітка. — Київ: 2020. — 128 с. — ISBN 978-617-7313-47-1