Мішель де Монтень

Мішель Ейкем де Монтень (1533—1592) — французький богослов, філософ і письменник.

• А що я знаю?

• Боягузство — матір жорстокості.

• Найбільша річ у світі — вміти належати собі.

• Уся мудрість і всі міркування у нашому світі зводяться у підсумку до того, щоби навчити нас не боятися смерті.

• Щойно ми пізнаємо щось і дістаємо його у власність, ми відчуваємо, що воно нас не вдовольняє, і жадібно рвемося до прийдешнього, до незвіданого, бо теперішнє не може нас наситити; не тим, що в ньому немає нічого, здатного нас наситити, а тим, що сам спосіб насититися у нас нездоровий і легковажний.

• Смаки змінюються так нагло і швидко, що найумілішим кравцям годі угнатися за ними і вигадати стільки новинок. От і виходить, що зацурані форми часто знову з'являються в обігу, аби незабаром знову зазнати цілковитого зацурання.

• Найвдячніншим полем і предметом дурисвітства є незнані для нас речі. … З цієї причини, зазначає Платон, куди легше переконувати, говорячи про природу богів, ніж про природу людей; невігластво слухаючих відкриває якнайширший простір і запевняє необмежену свободу для трактування таємничих матерій.
  Ось чому ні в що люди не вірять так непохитно, як у те, про що знають найменше, і ніхто не просторікує так самовпевнено, як вигадники баєчок — скажімо, алхеміки, планетники, звіздарі, хіроманти, лікарі, словом, вуличний люд галасливий.

• Найтриваліша ознака мудрості це — постійна радість.

• Усе на світі переживає себе і піддається змінам.

• Закони прирікають нас на неможливість виконувати їхні веління, і вони ж судять нас за невиконання цих повелінь.

• У благодіянні тим менше щирої великодушності та шляхетності, чим більша ймовірність, що воно буде відшкодоване.

• Коли мої почуття притягують мене до якоїсь партії, це зовсім не означає, що моя симпатія до неї настільки сильна, щоб замутити також і мій розум.

• Напруженість і нестримність бажань радше перешкоджають, аніж сприяють досягненню поставленої мети.

• Перевантажуючи душу безліччю вражень, ми заважаємо їй пізнавати і запам’ятовувати в собі пізнане.

• Убогості матеріальній неважко допомогти, убогості душі — неможливо.

• Нерозсудливість призводить до нестійкості, а вона ще нестерпніша.

• Якщо ми не можемо відмовитися від честолюбства за велінням совісті, давайте відмовимося від нього хоча б із честолюбства.

• Коли ми з кішкою граємося, ще питання, хто з ким грається — я з нею, чи вона зі мною.

• Дуже корисно — відточувати і шліфувати свій розум об уми інших.

“...треба намагатися вияснити – не хто знає більше, а хто знає краще.”

“Не досягнувши бажаного, вони зробили вигляд, начебто бажали досягнутого.”

“В основі будь-якої філософії лежить здивування, її розвитком є дослідження, її кінцем – незнання.”

“Душа, яка не має заздалегідь встановленої мети, прирікає себе на загибель, як то мовиться, хто всюди, той ніде.”

“Істинне достоїнство як річка: чим вона глибше, тим менше видає шуму.”

“Книжкова вченість – прикраса, а не фундамент.”

“Кого би не взялася зображати людина, вона завжди грає разом з тим і саму себе.”

“Хто знає, чи не позбавлені ми одного, двох, трьох або ж декількох чуттів?”

“Люди нічому не вірять так твердо, як тому, про що вони найменше всього знають.”

“Мовчазливість та скромність – якості, дуже годящі для розмови.”

“Треба вміти переносити те, чого неможливо уникнути.”

“Наше щастя чи наше нещастя залежить тільки від нас самих.”

“Ніхто не відгороджений від можливості сказати дурницю. Біда, коли її вимовляють свідомо.“

“Дуже корисно – відточувати та шліфувати свій розум об розуми інших.”

“Правда – настільки велика річ, що ми неповинні нехтувати нічим, що веде до неї.”

“Найкращим доказом мудрості є безперервний хороший настрій. “

“Боягузтво – мати жорстокості.”

“Щоби навчити іншого, потрібно більше розуму, ніж навчитися самому.”

“Я люблю науку, але не обожнюю її.”