Євреї: відмінності між версіями
Рядок 131: | Рядок 131: | ||
| Коментар = Іван Франко «Мойсей» (розділ X). |
| Коментар = Іван Франко «Мойсей» (розділ X). |
||
| Автор = Мойсей}} |
| Автор = Мойсей}} |
||
{{Q |
|||
| Цитата = Бач, як сунеться плем'я твоє, |
|||
Як Йордан переходить, |
|||
Єрихон добуває і скрізь |
|||
У річках крові бродить. |
|||
Ось століттями йде боротьба |
|||
За той шмат Палестини: |
|||
Амореї, гебреї, хетта, |
|||
Амалик, філістини.{{sfn|Мойсей|1976|с=255}} |
|||
| Коментар = Про завоювання Обіцяного краю. Іван Франко «Мойсей» (розділ XVIII). |
|||
| Автор = Голос (Азазель)}} |
|||
== Див. також == |
== Див. також == |
Версія за 16:05, 16 січня 2021
Цитати про євреїв.
Цитати
Створила вас безсмертна книга, |
|||||
— Дмитро Павличко |
В епоху темну і криваву, |
|||||
— Дмитро Павличко |
— Генріх Гейне |
Жиди звичайно асимілюються не з тими, хто ближче, але з тими, хто дужчий. У Німеччині вони німці, се розумію; але чому в Чехії також німці? В Угорщині вони мадяри, в Галичині поляки, але чому в Варшаві та в Києві вони москалі? Чому жиди не асимілюються з націями слабими, пригнобленими, кривдженими та вбогими? Чому нема жидів-словаків, жидів-русинів?[4] |
|||||
— лихвар Ваґман (Іван Франко, «Перехресні стежки», 1900) |
Наче Сонце ступає Ізраїль по Європі: куди приходить він, там пробуджується нове життя, звідки він іде, там засихає все, що досі цвіло.[5] |
|||||
— Вернер Зомбарт, німецький соціолог і економіст (Евреи и их участие в образовании современного хозяйства. С.-Петербург, 1910, стр. 22) |
Кожна країна має таких євреїв, на яких заслуговує.[6] |
|||||
— Карл Еміль Францос |
Що в мене спільного з євреями? Я радше не маю нічого спільного зі самим собою.[7] |
|||||
— Франц Кафка |
Історія, ця героїчна батьківщина в часі, сьогодні вже не задовольняє євреїв: вони завоювали право на батьківщину в просторі.[8] |
|||||
— Франц Кафка |
Можливо, ми — сини торговців, але ми ж і внуки пророків.[9] |
|||||
— Хаїм Вейцман |
Талмуд — єврейський католицизм.[10] |
|||||
— Генріх Гейне |
— Ленні Брюс, американський комік |
Щоб гарантувати своєму синові мучеництво, Бог народив його євреєм.[12] |
|||||
— Станіслав Єжи Лєц |
У твоїй утробі два народи, два народи вийдуть з твого нутра. Один буде сильніший від другого, і старший буде служити молодшому.[13] — До Ревеки. Буття 25:23. |
|||||
— Бог Єгова (Ягве) |
У Європі з'явився єврейський Робін Гуд. Він забирає гроші у заможніх і віддає бідним — під відсотки.[14] |
|||||
— Михайло Задорнов, «Большой концерт» |
Великий Рим — це правду ти сказав,— |
|||||
Řím velký jest — ó pravdu jsi to děl! — | |||||
— Акіба |
Бо Єгови натягнений лук, |
|||||
— Мойсей |
— Мойсей |
— Мойсей |
О Ізрайлю, не тям ти сього |
|||||
— Мойсей |
Бач, як сунеться плем'я твоє, |
|||||
— Голос (Азазель) |
Див. також
Примітки
- ↑ Дмытро Павлычко. "В гостях у Дмитрия Гордона". 1/3 (2018) на YouTube
- ↑ Дмытро Павлычко. "В гостях у Дмитрия Гордона". 1/3 (2018) на YouTube
- ↑ Большая книга афоризмов, С. 329
- ↑ Перехресні стежки (1900)
- ↑ Вильгельм Стейниц
- ↑ Большая книга афоризмов, С. 239
- ↑ Большая книга афоризмов, С. 239
- ↑ Большая книга афоризмов, С. 239
- ↑ Большая книга афоризмов, С. 330
- ↑ Большая книга афоризмов, С. 329
- ↑ Большая книга афоризмов, С. 239
- ↑ Большая книга афоризмов, С. 238
- ↑ Біблія. Переклад нового світу, 2014, с. 72
- ↑ https://books.google.com.ua/books?id=17s8DgAAQBAJ&pg=PT69
- ↑ Франко І. Твори. З чужих літератур: драм. поеми та інше; до друку виготував І. Лизанівський ; за заг. ред. С. Пилипенка. — (Харків: Рух, 1929). — Т. 28, кн. 2. — С. 23
- ↑ Jaroslav Vrchlický. Bar-Kochba. Praha: J.R. Vilímek, 1897. S. 97
- ↑ Мойсей, 1976, с. 222
- ↑ Мойсей, 1976, с. 226
- ↑ Мойсей, 1976, с. 234-235
- ↑ Мойсей, 1976, с. 237
- ↑ Мойсей, 1976, с. 255
Джерела
- Біблія. Переклад нового світу. — Brooklyn, New York: Watch Tower Bible and Tract Society of New York, Inc, 2014. — 1797 с.
- Душенко К. В. Большая книга афоризмов. Изд. 5-е, исправленное. - Москва: Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2001. — 1056 с. ISBN 5-04-003141-6
- Франко І. Зібрання творів: в 50 т. // за ред. О. Ф. Погребенника; АН УРСР. Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка. — Київ: Видавництво «Наукова думка», 1976. — Т. 5. — 381 с.