Реформація: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіцитат
Вилучено вміст Додано вміст
м →‎Про Реформацію: вікіфікація
 
Рядок 5: Рядок 5:
== Про Реформацію ==
== Про Реформацію ==
{{Q
{{Q
| Цитата = Досвід минулих часів свідчить, що не буває змін релігій без одночасних змін у державному устрої і що бідняки, нероби та бродяги часто користуються ними як приводом для того, щоб захопити добро багатих.<ref>''Черняк Е.Б.'' Жандармы истории (контрреволюционные интервенции и заговоры). — Москва: Международные отношения, 1969. — С. 9.</ref>
| Цитата = Папа та імператор [Священної Римської імперії] були дискредитовані, позаяк перебували в цілковитому незнанні нових земель [Америки]; тому вони легко могли помилятися й в інших питаннях. Люди почали ставити питання про авторитет католицької церкви, що прискорило прихід Реформації.<ref>''Пензенский, А. А.'' Нострадамус. Вся правда о великом пророке и его пророчествах. — М. : Эксмо, 2005. — С. 86</ref>
| Коментар = звернення до Нідерландських штатів (1559)
| Автор = Найджел Герд і Ґордон Кіт Талл, англійські історики, праця «The Beginning of European Supremacy»}}
| Оригінал =
| Автор = [[Філіп II]], король Іспанії}}


{{Q
{{Q
| Цитата = В 1522 р. Лютер надрукував німецький переклад Нового Завіту, а в 1534 р. — повний переклад [[Біблія|Біблії]]. З Лютера почалось рішуче ''протестантство або реформація'' (переміна) в церкві римській, від котрої відпала половина Західної Європи. Зараз за Лютеровим перекладом видруковані були англійські (з 1524 p.), французько-швейцарський (1535), голландський (1537), шведський (1541), фінський (1548), данський (1550), польський (1561, 1565) і т. д. Фінський переклад лютеранських церковних книг і Біблії були перші книги на мові фіннів, також само було і з лютерськими книгами на мовах литовській і естонській, котрі тáк стали письменними і урятовані були від загибелі. […] Отак-то вільний церковний рух проти римської церкви з думкою всесвітньою послужив до освячування всяких мов і національностей.
| Цитата = В 1522 р. Лютер надрукував німецький переклад Нового Завіту, а в 1534 р. — повний переклад [[Біблія|Біблії]]. З Лютера почалось рішуче ''протестантство або реформація'' (переміна) в церкві римській, від котрої відпала половина Західної Європи. Зараз за Лютеровим перекладом видруковані були англійські (з 1524 p.), французько-швейцарський (1535), голландський (1537), шведський (1541), фінський (1548), данський (1550), польський (1561, 1565) і т. д. Фінський переклад лютеранських церковних книг і Біблії були перші книги на мові фіннів, також само було і з лютерськими книгами на мовах литовській і естонській, котрі тáк стали письменними і урятовані були від загибелі. […] Отак-то вільний церковний рух проти римської церкви з думкою всесвітньою послужив до освячування всяких мов і національностей.
| Автор = [[Михайло Драгоманов]], «[http://litopys.org.ua/drag/drag20.htm Чудацькі думки про українську національну справу]»}}
| Автор = [[Михайло Драгоманов]], «[http://litopys.org.ua/drag/drag20.htm Чудацькі думки про українську національну справу]»}}

{{Q
{{Q
| Цитата = Таким чином і в Україні, як то ми бачили і в інших європейських та слов'янських народів, реформація покликала до життя народню мову, як мову літературну. До того часу літературною мовою була в нас мова церковно-слов'янська, як у народів католицьких – латина. Це тільки з часу реформації прийнято в Україні мовою літературною живу народню мову, і стали вже нею писати книжки; до цієї доби не маємо ані одної книжки, писаної живою [[українська мова|українською мовою]].<ref>Огієнко Іларіон. Українська церква. Том 1. Нариси з історії Української Православної Церкви. — Прага: Видавництво Юрія Тищенка, 1942. — С. 172</ref>
| Цитата = Таким чином і в Україні, як то ми бачили і в інших європейських та слов'янських народів, реформація покликала до життя народню мову, як мову літературну. До того часу літературною мовою була в нас мова церковно-слов'янська, як у народів католицьких – латина. Це тільки з часу реформації прийнято в Україні мовою літературною живу народню мову, і стали вже нею писати книжки; до цієї доби не маємо ані одної книжки, писаної живою [[українська мова|українською мовою]].<ref>Огієнко Іларіон. Українська церква. Том 1. Нариси з історії Української Православної Церкви. — Прага: Видавництво Юрія Тищенка, 1942. — С. 172</ref>
| Коментар = «Українська церква. Том 1. Нариси з історії Української Православної Церкви».
| Коментар = «Українська церква. Том 1. Нариси з історії Української Православної Церкви».
| Автор = [[Іларіон (Огієнко)]]}}
| Автор = [[Іларіон (Огієнко)]]}}

{{Q
| Цитата = Папа та імператор [Священної Римської імперії] були дискредитовані, позаяк перебували в цілковитому незнанні нових земель [Америки]; тому вони легко могли помилятися й в інших питаннях. Люди почали ставити питання про авторитет католицької церкви, що прискорило прихід Реформації.<ref>''Пензенский, А. А.'' Нострадамус. Вся правда о великом пророке и его пророчествах. — М. : Эксмо, 2005. — С. 86</ref>
| Автор = Найджел Герд і Ґордон Кіт Талл, англійські історики, праця «The Beginning of European Supremacy»}}


== Примітки ==
== Примітки ==

Поточна версія на 21:05, 9 січня 2021

Вікіпедія
Вікіпедія
Наслідок реформації в Центральній Європі — персиковим і світло-рожевим позначено поширення протестантизму станом на 1618 рік

Реформація (від лат. reformatio — «перетворення», «виправлення») — церковно-релігійний і громадсько-політичний рух у Європі, який очолив Мартін Лютер. Мав за мету оновлення християнства, набув форми релігійної боротьби проти католицької церкви й Папи.

Про Реформацію[ред.]

  •  

Досвід минулих часів свідчить, що не буває змін релігій без одночасних змін у державному устрої і що бідняки, нероби та бродяги часто користуються ними як приводом для того, щоб захопити добро багатих.[1]звернення до Нідерландських штатів (1559)

  Філіп II, король Іспанії
  •  

В 1522 р. Лютер надрукував німецький переклад Нового Завіту, а в 1534 р. — повний переклад Біблії. З Лютера почалось рішуче протестантство або реформація (переміна) в церкві римській, від котрої відпала половина Західної Європи. Зараз за Лютеровим перекладом видруковані були англійські (з 1524 p.), французько-швейцарський (1535), голландський (1537), шведський (1541), фінський (1548), данський (1550), польський (1561, 1565) і т. д. Фінський переклад лютеранських церковних книг і Біблії були перші книги на мові фіннів, також само було і з лютерськими книгами на мовах литовській і естонській, котрі тáк стали письменними і урятовані були від загибелі. […] Отак-то вільний церковний рух проти римської церкви з думкою всесвітньою послужив до освячування всяких мов і національностей.

  Михайло Драгоманов, «Чудацькі думки про українську національну справу»
  •  

Таким чином і в Україні, як то ми бачили і в інших європейських та слов'янських народів, реформація покликала до життя народню мову, як мову літературну. До того часу літературною мовою була в нас мова церковно-слов'янська, як у народів католицьких – латина. Це тільки з часу реформації прийнято в Україні мовою літературною живу народню мову, і стали вже нею писати книжки; до цієї доби не маємо ані одної книжки, писаної живою українською мовою.[2]«Українська церква. Том 1. Нариси з історії Української Православної Церкви».

  Іларіон (Огієнко)
  •  

Папа та імператор [Священної Римської імперії] були дискредитовані, позаяк перебували в цілковитому незнанні нових земель [Америки]; тому вони легко могли помилятися й в інших питаннях. Люди почали ставити питання про авторитет католицької церкви, що прискорило прихід Реформації.[3]

  — Найджел Герд і Ґордон Кіт Талл, англійські історики, праця «The Beginning of European Supremacy»

Примітки[ред.]

  1. Черняк Е.Б. Жандармы истории (контрреволюционные интервенции и заговоры). — Москва: Международные отношения, 1969. — С. 9.
  2. Огієнко Іларіон. Українська церква. Том 1. Нариси з історії Української Православної Церкви. — Прага: Видавництво Юрія Тищенка, 1942. — С. 172
  3. Пензенский, А. А. Нострадамус. Вся правда о великом пророке и его пророчествах. — М. : Эксмо, 2005. — С. 86