Джудіт Батлер: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіцитат
Вилучено вміст Додано вміст
Aced (обговорення | внесок)
м оформлення
Aced (обговорення | внесок)
м оформлення
Рядок 45: Рядок 45:
{{wikipedia}}
{{wikipedia}}
* [https://worldcat.org/identities/lccn-n99-35460 Роботи авторства Джудіт Батлер і про Джудіт Батлер у бібліотеках] {{ref-en}}
* [https://worldcat.org/identities/lccn-n99-35460 Роботи авторства Джудіт Батлер і про Джудіт Батлер у бібліотеках] {{ref-en}}
* [https://worldcat.org/identities/lccn-n99-35460/ https://www.newstatesman.com/international/2020/09/judith-butler-culture-wars-jk-rowling-and-living-anti-intellectual-times Інтерв'ю із Джудіт Батлер для видання New Statesman (2020)] {{ref-en}}
* [https://www.newstatesman.com/international/2020/09/judith-butler-culture-wars-jk-rowling-and-living-anti-intellectual-times
Інтерв'ю із Джудіт Батлер для видання New Statesman (2020)] {{ref-en}}
* [https://journals.sagepub.com/doi/pdf/10.1177/1363460716629607 Інтерв'ю із Джудіт Батлер для журналу Sexualities (2016)] {{ref-en}}
* [https://journals.sagepub.com/doi/pdf/10.1177/1363460716629607 Інтерв'ю із Джудіт Батлер для журналу Sexualities (2016)] {{ref-en}}



Версія за 01:30, 11 грудня 2020

Джудіт Батлер
Американська філософиня та гендерна теоретикиня
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Джудіт Памела Батлер (англ. Judith Butler; нар. 24 лютого 1956) — американська філософиня та гендерна теоретикиня, чиї роботи суттєво вплинули на політичну філософію, етику, теорію фемінізму третьої хвилі, квір-теорію та теорію літератури.

Цитати

Про гендер та гендерну ідентичність

  •  

Гендер — це такий тип імітації, для якого не існує оригіналу; власне, це такий тип імітації, який продукує саму концепцію оригіналу як ефект і як наслідок імітації самої по собі. — Есе «Imitation and Gender Insubordination» у книзі «Inside/Out» (1991)

 

Gender is a kind of imitation for which there is no original; in fact, it is a kind of imitation that produces the very notion of the original as an effect and consequence of the imitation itself.

  •  

Не існує гендерної ідентичності поза проявами гендеру; ця ідентичність перформативно створюється самими «проявами», які вважаються її результатами. — Із книги «Gender Trouble: Feminism and the Subversion of Identity» (1990)

 

There is no gender identity behind the expressions of gender; that identity is performatively constituted by the very "expressions" that are said to be its results.

Про любов

  •  

Любов не є станом, відчуттям чи диспозицією; це обмін — нерівномірний, обтяжений історією, із примарами, із жаданнями, які більш чи менш зрозумілі для тих, хто намагається сприймати одне одного крізь свої власні недосконалі бачення. — Есе «Doubting Love» із книги «Take My Advice: Letters to the Next Generation from People Who Know a Thing or Two»

 

Love is not a state, a feeling, a disposition, but an exchange, uneven, fraught with history, with ghosts, with longings that are more or less legible to those who try to see one another with their own faulty vision.

Критика структуралізму

  •  

Натуралізація гетеросексуальності та маскулінної статевої агентивності є дискусивними конструкціями, які ніде не пояснені, але лежать в основі усіх припущень у цих структуралістських рамках [Леві-Строса] — Із книги «Gender Trouble: Feminism and the Subversion of Identity» (1990)

 

The naturalization of both heterosexuality and masculine sexual agency are discursive constructions nowhere accounted for but everywhere assumed within this founding structuralist frame

  •  

Якщо Лакан припускає, що жіноча гомосексуальність походить із розчарованої гетеросексуальності... чи є настільки ж очевидно, що гетеросексуальність походить із розчарованої гомосексуальності? — Із книги «Gender Trouble: Feminism and the Subversion of Identity» (1990)

 

If Lacan presumes that female homosexuality issues from a disappointed heterosexuality, as observation is said to show, could it not be equally clear to the observer that heterosexuality issues from a disappointed homosexuality?

Посилання

Вікіпедія
Вікіпедія
Інтерв'ю із Джудіт Батлер для видання New Statesman (2020)] (англ.)