Література: відмінності між версіями
доповнення |
доповнення |
||
Рядок 41: | Рядок 41: | ||
}} |
}} |
||
* {{Q |
* {{Q |
||
|Цитата = Література – це якраз спроба відходити від стереотипів, спроба описувати явища складно, помічати їхню неоднозначність, називати її і не ховатися від неї. Вона не дає відповідей, а навпаки – ставить ще більше запитань<ref>[https://blog.yakaboo.ua/ru/sofia-andruhovych/?fbclid=IwAR0A42aahDJththRZfFwKP5h-eXl2chDfGYNl3I7Qalo8h4r28886OAcQXE Софія Андрухович: «Література – це нескінченна спроба якомога точніше сформулювати запитання»]</ref>. |
|||
⚫ | |||
|Автор = [[Андрухович Софія Юріївна|Софія Андрухович]] |
|||
}} |
|||
* {{Q |
|||
⚫ | |||
|Коментар = ПОМІРКУЮ, ПРИЯТЕЛЮ! |
|Коментар = ПОМІРКУЮ, ПРИЯТЕЛЮ! |
||
|Автор = [[Ірина Вільде]] |
|Автор = [[Ірина Вільде]] |
Версія за 18:30, 30 жовтня 2020
Мистецтво | |
Архітектура | |
Літерату́ра (від лат. litterae — буква, літера) — сукупність писаних і друкованих творів певного народу, епохи, людства.
Цитати
Вища ступінь майстерності письменника в тому, щоб висловити думку в образі |
|||||
— Оноре де Бальзак |
Вся без винятку література — це насамперед література про літературу, це великою мірою опис наших спроб налаштувати зв'язок між різними сферами свідомости за посередництва умовних, дуже обмежених і неоднозначних засобів, якими є слова й мовні структури загалом, про зміст більшости яких ми маємо лише дуже туманне уявлення. І, хоч як на це дивитися, це майже завжди насамперед спроба комунікації із собою, — шукання контакту між притомністю «я» й глибшими, позаособистими джерелами свідомости, — це своєрідна самоосвіта, хоча вона й завжди повинна бути пов'язана з намаганням прокласти міст до реальности «Ти», до світу іншої людини й сфери людської свідомости взагалі, а також і вищого, «божественного» виміру[1]. |
|||||
— Марко Роберт Стех |
Годі побудувати щось словом, коли те саме руйнувати ділом |
|||||
— Григорій Сковорода |
Книги — бездонна глибина, ми ними в печалі втішаємося, вони узда для тіла й душі |
|||||
— Нестор Літописець |
Література сьогодні змушена лише ставити питання світові, тоді як світ, потерпаючи від відчуження, потребує відповідей[2]. |
|||||
— Ролан Барт |
Література – це не тільки те, що є живий автор, він зараз прийде, дасть автограф. Мертві письменники насправді нічим не гірші від живих[3]. |
|||||
— Тарас Прохасько |
Література – це передовсім спілкування, позачасовий і позапросторовий контакт; і потреба в цьому контакті спонукає писати й читати[4]. |
|||||
— Тарас Прохасько |
Література – це спосіб вираження думок, світогляду, гідності й порядності. Без літератури не можна обійтися, бо без неї настане темрява[5]. |
|||||
— Роман Іваничук |
Література – це якраз спроба відходити від стереотипів, спроба описувати явища складно, помічати їхню неоднозначність, називати її і не ховатися від неї. Вона не дає відповідей, а навпаки – ставить ще більше запитань[6]. |
|||||
— Софія Андрухович |
— Ірина Вільде |
Про все можна писати. Бо взагалі література покликана сміливо писати про такі речі, які змушують читача задумуватися, чи варто про них писати[8] — Тоґава |
|||||
— Хісакі Мацуура |
Серйозна література питання ставить, а несерйозна — їх розв'язує[9]. |
|||||
— Вітольд Ґомбрович |
— Александр Дюма-син |
Частина літератури є ніби зобов’язанням перед самим собою. Рано чи пізно я до неї прийду, напишу її. Тобто стосунки з нею налагоджені. Є така, про яку я знаю, що її не варто писати ніколи. Є ще жива література, яку мені достатньо просто комусь розповісти. А є література, яка обов’язково має бути написаною, бодай на рівні нотаток[10]. |
|||||
— Тарас Прохасько |
Що сталося б з літературою, якби справа її не захищалася? У нас є свій касаційний суд — це майбутнє. Щасливий той, хто може постати перед ним |
|||||
— Оноре де Бальзак |
Щастя письменника — думка, що може вся перейти в почуття, почуття, що може все перейти в думку.[11] |
|||||
— Томас Манн, «Смерть у Венеції» (1912) |
Див. також
Примітки
- ↑ Стежачи за текстом, 2019, с. 176
- ↑ Стежачи за текстом, 2019, с. 206
- ↑ Радість контакту, 2015, с. 120
- ↑ Радість контакту, 2015, с. 86
- ↑ RECвізити3, 2017, с. 127
- ↑ Софія Андрухович: «Література – це нескінченна спроба якомога точніше сформулювати запитання»
- ↑ Окрушини
- ↑ Хісакі Мацуура, 2008, с. 253
- ↑ Весь цей літературний джаз, 2017, с. 37
- ↑ Радість контакту, 2015, с. 101
- ↑ Томас Манн, 1993, с. 195
Джерела
- Хісакі Мацуура.. Півострів: Роман / Хісакі Мацуура; пер. з яп. І. Дзюб. — К.: Вид-во Соломії Павличко, 2008. — 288 с.
- Манн Т. Смерть у Венеції // Трістан. Новели / Томас Манн; пер. з нім. Є. Поповича. — Київ: «Дніпро», 1975. — С. 145–229.
- Олександр Клименко. Весь цей літературний джаз. — Брустурів: Discursus, 2017. — 200 с.
- Костянтин Москалець. Стежачи за текстом. Вибрана критика та есеїстика. — Львів: Видавництво Старого Лева, 2019. — 400 с. — ISBN 978-617-679-678-7
Посилання
- Крилаті вирази вислови цитати Про літературу, мистецтво і творчість. Про викриття сміхом
- Цитати
- Афоризми про Літературу (рос.)