Поезія: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіцитат
Вилучено вміст Додано вміст
доповнення
м доповнення
Рядок 29: Рядок 29:
{{Q|Цитата = Поезія — це спосіб існування. Спосіб побачити, як насправді все з усім пов'язано{{sfn|RECвізити1|2015|с=43}}.
{{Q|Цитата = Поезія — це спосіб існування. Спосіб побачити, як насправді все з усім пов'язано{{sfn|RECвізити1|2015|с=43}}.
|Автор = [[Андрухович Юрій Ігорович|Юрій Андрухович]]}}
|Автор = [[Андрухович Юрій Ігорович|Юрій Андрухович]]}}

{{Q|Цитата = Поезія — це така вічність, реальність, вища від реальності доторканної. Але це реальність, яка кличе мене до себе, в якій мені би хотілося жити{{sfn|RECвізити2|2017|с=159}}.
|Автор = [[Павличко Дмитро Васильович|Дмитро Павличко]]}}


* Я вірю в риму, / У силу [[мова|слова]] незбориму, /В талан-натхнення, в Божий дар. ([[Світличний Іван Олексійович|Іван Світличний]])
* Я вірю в риму, / У силу [[мова|слова]] незбориму, /В талан-натхнення, в Божий дар. ([[Світличний Іван Олексійович|Іван Світличний]])

Версія за 19:46, 22 червня 2020

Вікіпедія
Вікіпедія
Дивіться у Вікіпедії:

Пое́зія (грец. ποίησις — «творчість» від ποιέω — «роблю», «творю») — художньо-образна словесна творчість, в якій мова використовується з естетичною чи евокативною (знаково-символічною) метою окрім або замість самої денотації.

Цитати

  •  

Здається, Борис Пастернак сказав, що поезія — це трава, яка є всюди. Це правда. Треба тільки нахилятися і брати її[1].

  Іван Драч
  •  

Ніхто не може бути добрим поетом… без душевного вогню і без деякого натхнення, свого роду божевілля.[2]

  Демокріт
  • Мусить поет приховати негарне й ганебне
Не виводить на сцену й не вчити його.[3]
 — Есхіл
  •  

Поезія філософічніша і серйозні­ша від історії: поезія говорить більше про загальне, істо­рія — про окреме.[4]

  Аристотель
  •  

Поезії, й тільки поезії, має належати в мистецтві мовлення першість. Це — споконвічна мова богів. Поет, за словами Платона, засідаючи на триніжку муз, охоплений натхненням, виливає з себе все, що прийде на його вуста, немов струмінь джерела; він не обдумує й не зважує своїх слів і вони течуть із нього в нескінченному різноманітті барв, суперечливі за своєю суттю й не плавно і рівно, а поривами. Сам він із голови до ніг поетичний, і, як стверджують учені, давня теогонічна поезія — це і є перша філософія.[5]

  Мішель де Монтень
  • Класична пластика, і контур строгий,
    І логіки залізна течія —
    Оце твоя, поезіє, дорога.
    Леконт Деліль, Жозе Ередія,
    Парнаських зір незахідне́ сузір'я
    Зведуть тебе на справжнє верхогір'я[6]. (Микола Зеров)
  •  

Поезія — це життя мови. Доки існує поезія, доти мова не є чимось застиглим і внормованим. Поезія дозволяє тобі порушувати правила[8].

  Сергій Жадан
  •  

Поезія — це спосіб існування. Спосіб побачити, як насправді все з усім пов'язано[9].

  Юрій Андрухович
  •  

Поезія — це така вічність, реальність, вища від реальності доторканної. Але це реальність, яка кличе мене до себе, в якій мені би хотілося жити[10].

  Дмитро Павличко
  • Поети стріляють римами, чекісти — із револьверів! / У серце стріляють. Серце — мішень для куль і для рим. (Іван Світличний)

Джерела

  • Зеров, Микола. Твори: В 2 т. — К.: Дніпро, 1990. — Т. 1.: Поезії. Переклади / Упоряд. Григорій Кочур, Дмитро Павличко. — 843 с.
  • Світличний І. Поезії // Світличний І. О. Світлична Н. О. З живучого племені Дон Кіхотів / Упоряд. Коцюбинська М., Неживий О..— К.: Грамота, 2008,— с. 138–207. ISBN 978-966-349-128-8
  • RECвізити: антологія письменницьких голосів. Книга перша. Упоряд. Тетяна Терен. — Львів: Видавництво Старого Лева, 2015. — 280 с. — ISBN 978-617-679-190-4

Примітки

  1. RECвізити1, 2015, с. 216
  2. Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури: Підручник / За наук. ред. О. Галича. – К.: Либідь, 2001. — С. 19
  3. Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури: Підручник / За наук. ред. О. Галича. — К.: Либідь, 2001. — С. 19
  4. Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури: Підручник / За наук. ред. О. Галича. – К.: Либідь, 2001. — С. 21
  5. Пензенский, А. А. Нострадамус. Вся правда о великом пророке и его пророчествах. — М. : Эксмо, 2005. — С. 176.
  6. Зеров, Микола. Твори: В 2 т. — К.: Дніпро, 1990. — Т. 1.: Поезії. Переклади / Упоряд. Григорій Кочур, Дмитро Павличко. — с. 66
  7. Іван Світличний (ukrlit.vn.ua)
  8. RECвізити1, 2015, с. 243
  9. RECвізити1, 2015, с. 43
  10. RECвізити2, 2017, с. 159