Література: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіцитат
Вилучено вміст Додано вміст
доповнення
доповнення
Рядок 31: Рядок 31:
| Оригінал =
| Оригінал =
| Автор = [[Хісакі Мацуура]]
| Автор = [[Хісакі Мацуура]]
}}
* {{Q
| Цитата = Серйозна література питання ставить, а несерйозна — їх розв'язує{{sfn|Весь цей літературний джаз|2017|с=37}}.
|Автор = Вітольд Ґомбрович
}}
}}
* {{Q
* {{Q
Рядок 58: Рядок 62:
* {{книга|автор =[[Хісакі Мацуура]]. |заголовок =Півострів: Роман / Хісакі Мацуура; пер. з яп. І. Дзюб |місце =К. |видавництво =Вид-во Соломії Павличко |рік =2008 |сторінок =288 |ref =Хісакі Мацуура}}
* {{книга|автор =[[Хісакі Мацуура]]. |заголовок =Півострів: Роман / Хісакі Мацуура; пер. з яп. І. Дзюб |місце =К. |видавництво =Вид-во Соломії Павличко |рік =2008 |сторінок =288 |ref =Хісакі Мацуура}}
* ''Манн Т.'' Смерть у Венеції // Трістан. Новели / Томас Манн; пер. з нім. Є. Поповича. — Київ: «Дніпро», 1975. — С. 145–229.
* ''Манн Т.'' Смерть у Венеції // Трістан. Новели / Томас Манн; пер. з нім. Є. Поповича. — Київ: «Дніпро», 1975. — С. 145–229.
* {{книга|автор =Олександр Клименко |заголовок =Весь цей літературний джаз|місце =Брустурів |видавництво =Discursus |рік =2017 |сторінок =200 |ref =Весь цей літературний джаз}}


== Посилання ==
== Посилання ==

Версія за 20:49, 2 червня 2020

Мистецтво

Архітектура
Кіно
Скульптура
Фотографія
Література
Музика
Живопис

Книги
Вікіпедія
Вікіпедія


Літерату́ра (від лат. litterae — буква, літера) — сукупність писаних і друкованих творів певного народу, епохи, людства.

Цитати

  •  

Вища ступінь майстерності письменника в тому, щоб висловити думку в образі

  Оноре де Бальзак
  •  

Годі побудувати щось словом, коли те саме руйнувати ділом

  Григорій Сковорода
  •  

Книги — бездонна глибина, ми ними в печалі втішаємося, вони узда для тіла й душі

  Нестор Літописець
  •  

Література – це не тільки те, що є живий автор, він зараз прийде, дасть автограф. Мертві письменники насправді нічим не гірші від живих[1].

  Тарас Прохасько
  •  

Література – це передовсім спілкування, позачасовий і позапросторовий контакт; і потреба в цьому контакті спонукає писати й читати[2].

  Тарас Прохасько
  •  

Про все можна писати. Бо взагалі література покликана сміливо писати про такі речі, які змушують читача задумуватися, чи варто про них писати[3]Тоґава

  Хісакі Мацуура
  •  

Серйозна література питання ставить, а несерйозна — їх розв'язує[4].

  — Вітольд Ґомбрович
  •  

Твір, який читають, має теперішнє; твір, який перечитують, має майбутнє.

  Александр Дюма-син
  •  

Частина літератури є ніби зобов’язанням перед самим собою. Рано чи пізно я до неї прийду, напишу її. Тобто стосунки з нею налагоджені. Є така, про яку я знаю, що її не варто писати ніколи. Є ще жива література, яку мені достатньо просто комусь розповісти. А є література, яка обов’язково має бути написаною, бодай на рівні нотаток[5].

  Тарас Прохасько
  •  

Що сталося б з літературою, якби справа її не захищалася? У нас є свій касаційний суд — це майбутнє. Щасливий той, хто може постати перед ним

  Оноре де Бальзак
  •  

Щастя письменника — думка, що може вся перейти в почуття, почуття, що може все перейти в думку.[6]

  Томас Манн, «Смерть у Венеції» (1912)

Див. також

Примітки

Джерела

  • Хісакі Мацуура.. Півострів: Роман / Хісакі Мацуура; пер. з яп. І. Дзюб. — К.: Вид-во Соломії Павличко, 2008. — 288 с.
  • Манн Т. Смерть у Венеції // Трістан. Новели / Томас Манн; пер. з нім. Є. Поповича. — Київ: «Дніпро», 1975. — С. 145–229.
  • Олександр Клименко. Весь цей літературний джаз. — Брустурів: Discursus, 2017. — 200 с.

Посилання