Соціалізм: економічний та соціологічний аналіз

«Соціалізм: Економічний та соціологічний аналіз» (нім. Die Gemeinwirtschaft: Untersuchungen über den Sozialismus) — фундаментальна праця австрійського економіста Людвіга фон Мізеса, вперше опублікована 1922 року. Книга є всеосяжним критичним аналізом соціалізму з позицій Австрійської школи економіки. У ній автор науково обґрунтував теорему про неможливість раціонального економічного розрахунку за відсутності приватної власності та вільного ринку засобів виробництва.

Вступ

• Про панування ідеї / «Соціалізм є гаслом і ключовим словом наших часів. Ідеї соціалізму панують серед настроїв сучасності. Маси підтримують їх. Вони є вираженням думок і почуттів усіх людей. Наша епоха несе на собі їхній відбиток» (с. 20)

• Про відсутність опозиції / «Принципової опозиції соціалізму не існує. Сьогодні жодна впливова партія не наважиться відкрито виступати за приватну власність на засоби виробництва. В слові «капіталізм», за наших часів, втілюється вся сукупність зла» (с. 21)

• Про природу більшовизму / «Сила більшовизму не в радянських гарматах і кулеметах, а в тому, що весь світ співчуває їхнім ідеям» (с. 22)

• Про логічну хибу соціалістів / «Не достатньо довести, що суспільний лад заснований на приватній власності на засоби виробництва має недоліки і не являє собою кращий з усіх можливих світів; необхідно потім показати, що соціалістичний устрій буде краще» (с. 23)

• Про марксистську тактику боротьби з наукою / «Марксизм захищається від будь-якої небажаної критики. Ворога не потрібно спростовувати: достатньо викрити його як буржуа» (с. 23)

• Про заборону обговорення / «Тільки тому, що людям не дозволялося говорити або розмірковувати про природу соціалістичного суспільства, соціалізм став домінуючим політичним явищем кінця ХІХ — початку ХХ століть» (с. 24)

• Про роль думки в політиці / «Хоча людина дії, політик, може іноді не звертати уваги на результати такого дослідження, мислитель ніколи не перестане цікавитись всім, що доступно людському інтелекту. І зрештою саме думка повинна визначати дію» (с. 26)

• Про економічний фундамент аналізу / «Неможливо взагалі обговорювати соціалізм, не дослідивши насамперед функціонування економічного ладу, заснованого на суспільній власності на засоби виробництва» (с. 27)

• Про мету праці / «Тільки соціологічні та економічні дослідження здатні забезпечити міцний фундамент для такого — значно привабливішого для широкої публіки — представлення, що дозволить оцінити соціалізм у світлі загальних прагнень людства» (с. 27)

Частина І. Лібералізм і соціалізм

Розділ І. Власність

• Про природу власності / «Власність, як соціологічна категорія, проявляється у праві на використання економічних благ. Власник — це той, хто розпоряджається економічним благом» (с. 30)

• «З соціологічної та економічної точки зору, власність — це володіння благами, необхідними заради досягнення людьми своїх економічних цілей» (с. 30)

• «У суспільстві, де існує поділ праці, ніхто не є виключним власником засобів виробництва... ми повинні вважати споживачів справжніми власниками в природному сенсі, а тих, хто вважається власниками в юридичному сенсі, називати адміністраторами чужої власності» (с. 34)

• Про походження власності та насильство / «Будь-яка власність бере свій початок із захоплення та насильства» (с. 35)

• «Те, що всі права походять з насильства... не дає жодних підстав вважати, що ліквідація власності є необхідною, доцільною чи морально виправданою» (с. 35—36)

• «Насильство і закон, війна і мир — це два полюси суспільного життя; але його змістом є економічна діяльність» (с. 37)

• Про суспільний порядок і загрози цивілізації / «Епохи потужного прогресивного поширення світу ліберальної думки... перемежаються епохами, де намагається панувати принцип насильства. Більшу загрозу, ніж варвари, які штурмують стіни ззовні, несуть ті, хто перебувають всередині і є громадянами за виглядом, але не за своїм мисленням» (с. 42)

• «Ліквідувати приватну власність на засоби виробництва, зробити засоби виробництва власністю суспільства — ось у чому полягає вся мета соціалізму» (с. 44)

• «Спроба побудувати суспільство на нових засадах... це настільки велично і сміливо, що справедливо викликає неймовірне захоплення. Якщо ми хочемо врятувати світ від варварства, ми повинні перемогти соціалізм, а не бездумно відкинути його вбік» (с. 44—45)

• Про історичну неминучість приватної власності / «Навіть якби можна було продемонструвати, що... вся приватна власність виникла внаслідок незаконного привласнення, це не наблизило б нас до доказу, що раціональне сільське господарство з інтенсивною обробкою землі могло б виникнути без приватної власності» (с. 47)