Андрій Олександрович Смирнов (20 січня 1981, Київ, УРСР) — український адвокат, політик[1][2]. Заступник керівника Офісу Президента України (10 вересня 2019 — 29 березня 2024 року)[3].
«Я не назвав би це завершенням, скоріше фундаментальним продовженням. І це не одна причина. Багато чинників, які викликають у нас серйозні наміри інтенсифікувати проведення цієї реформи. Не тільки консультації з нашими міжнародними партнерами, але й той історичний період, у якому перебуває країна.
Чому це так? Тому що судова влада має прокинутися і зрештою зрозуміти, що більше не існуватиме в тих реаліях, у яких вона існувала і працювала до повномасштабного вторгнення. Багато людей після перемоги України повернуться додому, багато військових. І повірте, що їхні очікування доступності правосуддя, якості правосуддя і справедливих рішень будуть максимально високими. І я дуже переживаю за те, що методи вирішення або методи досягнення цієї справедливості будуть дуже сильно відрізнятися від тих, що були 2014 року, коли були так звані сміттєві люстрації тощо». — про інтенсифікацію завершення судової реформи в інтерв'ю "Лівий берег" Андрій Смирнов: «Люди повернуться до України, і їхні запити на справедливість будуть надзвичайно високими» (7 лютого 2023 року)
«Визнаймо очевидне: усі ці 30 років були просто симуляцією змін, насправді переформатуванням судової влади під кожну окрему політичну команду.
Ключовою проблемою всіх етапів судової реформи протягом цих років було те, що ми мусили шукати компроміс саме з судовою владою. Дуже часто місце сидіння визначає і точку зору. Це я про функціонерів судової влади. Вони завжди апелювали до того, що їхній голос має бути вирішальним під час визначення вектора судової реформи, і скажу вам відверто, це сильно заважало завжди. А зараз історичний момент, коли треба шукати компромісу, однак і уважно дивитися, чи не ховається за цим компромісом спроба затягування реформи, збереження «старих добрих» правил гри в галузі. Ці правила треба змінювати, брати кращі світові практики, оптимізувати інституції, йти до найвищих стандартів». — про наслідки судової реформи в Україні протягом 30 років у інтерв'ю "Лівий берег" Андрій Смирнов: «Люди повернуться до України, і їхні запити на справедливість будуть надзвичайно високими» (7 лютого 2023 року)
«Про план можна говорити дуже багато, але я спробую окреслити ключові напрямки. Одним із них є реформа конституційного судочинства, де йдеться про термінове запровадження чіткого і прозорого конкурсного процесу відбору суддів Конституційного Суду на основі чітко визначених критеріїв доброчесності та професіоналізму». — про план судової реформи в інтерв'ю "Лівий берег" Андрій Смирнов: «Люди повернуться до України, і їхні запити на справедливість будуть надзвичайно високими» (7 лютого 2023 року)
«Люди, які свідомо не голосують за законодавчі зміни, що стосуються перспективи європейської інтеграції України, на моє суб'єктивне переконання, є ворогами. Тому що мова не про фінанси, не про бюджет, не про якусь фіскальну чи митну політику, це мова про фундаментальні зміни для запуску міцних незалежних інституцій європейської України. Як за це можна не голосувати? Не може Вища рада правосуддя працювати в такому напівживому режимі, коли є кворум для прийняття рішень, але вся дисциплінарна робота фактично заблокована. Тому будемо шукати голоси депутатів, це потрібно народу України, всім нам». — про те, що в «Слузі народу» власних 226 голосів немає для реалізації судової реформи в інтерв'ю "Лівий берег" Андрій Смирнов: «Люди повернуться до України, і їхні запити на справедливість будуть надзвичайно високими» (7 лютого 2023 року)
«Суддівський корпус — це ж не просто люди з вулиці, це спеціальна підготовка, роки навчання, стажування, практики тощо. Не можна просто разом їх узяти і всіх поміняти. Це нереально фізично. То що ж вкладається в поняття нового відбору суддів?
Ключове питання, яке потрібно оптимізувати під час запуску оновленого складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів, – це власне зміни критеріїв відбору кваліфікаційного оцінювання судів з акцентом на вимоги доброчесності та професіоналізму, уніфікованими в законодавстві. Проблема полягає в тому, що на законодавчому рівні під час перевірки на доброчесність кандидатів у той самий Конституційний Суд, до Вищої ради правосуддя, до органів судової влади немає уніфікованих критеріїв доброчесності. Плюс міжнародні партнери, розуміючи кадровий голод і кадровий дефіцит у судовій владі, говорять про те, що нам потрібно переглянути критерії кваліфікаційного оцінювання і максимально спростити доступ до цієї професії, щоб дати можливість реалізувати себе молодим амбітним кандидатам у судді.
Окремим питанням через власне призму реформи Вищої кваліфікаційної комісії суддів є роль Громадської ради доброчесності. Вона і раніше існувала і дійсно проводила перевірку кандидатів у судді на відповідність критеріям доброчесності, але висновки цієї Громадської ради не були обов’язкові. Дуже часто ці висновки долалися потім голосуванням Вищої ради правосуддя під час розв'язання питання про направлення подання на призначення суддів. Зараз іде мова про те, щоб максимально підсилити роль Громадської ради доброчесності і зробити ці висновки обов’язковими для врахування». — про спрощення доступу до суддівської професії в інтерв'ю "Лівий берег" Андрій Смирнов: «Люди повернуться до України, і їхні запити на справедливість будуть надзвичайно високими» (7 лютого 2023 року)
«Це питання дуже важливе. Я про це питання говорив останні, мені здається, 3,5 роки. Як тільки прийшов на посаду, намагався ідентифікувати цю проблему перед суспільством, на загал, перед практиками, що у нашій країні, на превеликий жаль, у моєму розумінні і в розумінні багатьох колег — юристів, правників, адвокатів, суддів — не існує Верховного Суду як суду права. Суд права — це суд, який виключно формує єдину, сталу, зрозумілу судову практику і стоїть на боці правової визначеності. А в нас де-факто існує Верховний Суд, який як виключну правову проблему підіймає до себе на розгляд будь-які спори, включаючи спори про аліменти, розлучення, будь-що, що в цивілізованих країнах з розвиненими правовими системами ніколи не розглядає.
По-перше, це індивідуально визначені спори, сформувати по кожному з них судову практику просто неможливо. Для окреслення ключових правових висновків, для напрацювання орієнтира правової визначеності можна розглянути один-два такі спори, але не щодня пачками і з різними висновками. Проблема ця доволі серйозна. Уявіть, що окремі колегії суддів окремого касаційного суду в складі Верховного Суду, розглядаючи з абсолютно ідентичних спірних правовідносин один і той самий там спір, можуть робити різні правові висновки. І ці висновки надалі генерують величезну невизначеність не тільки для судів нижчих інстанцій з погляду правозастосування, як правильно прийняти рішення, ця ситуація відобразиться і на спроможності Вищої ради правосуддя притягати суддів до дисциплінарної відповідальності саме через порушення суддями норм матеріального і процесуального права.
Уявіть собі, що суддю першої інстанції запрошують до Вищої ради правосуддя і запитують, чому ви порушили норми процесуального права, розглядаючи цей спір, а суддя бере і роздруковує абсолютно різні рішення Верховного Суду, що суперечать одне одному. Як притягнути цю людину до дисциплінарної відповідальності?» — про реформування Верховного Суду України в інтерв'ю "Лівий берег" Андрій Смирнов: «Люди повернуться до України, і їхні запити на справедливість будуть надзвичайно високими» (7 лютого 2023 року)
«Давайте почнемо з Державної судової адміністрації. Скажу вам свої спостереження і навіть спробую донести широку думку, яку артикулюють багато представників органів судової влади. Державна судова адміністрація станом на сьогодні не просто неефективна, у них відсутня будь-яка візія розвитку. Вони її ніде не артикулюють. Вона відсутня. Так само, як відсутня візія розвитку судової влади.
У численних інтерв'ю різних функціонерів судової влади, які я читав останніми тижнями в профільних виданнях, усі констатують лише той факт, як судова система впоралася з викликом війни, як вона мобілізувалася, які вони молодці. Це все дуже добре. А де візія? От візії я там не бачив. Так само не бачу візії в роботі Державної судової адміністрації, у них немає візії майбутнього. Давайте відверто: вони завалили електронну інформаційно-телекомунікаційну систему, на яку витрачалося дуже багато державних коштів, коштів донорів. Ця система просто завалена, і технічно вона вже настільки застаріла, що адаптувати її під сучасні потреби вже навряд чи вийде». — про судову адміністрацію і реформування юридичної освіти, що неможливе без реформування системи вищої освіти загалом. І, вочевидь, після війни це буде нагальне питання в інтерв'ю "Лівий берег" Андрій Смирнов: «Люди повернуться до України, і їхні запити на справедливість будуть надзвичайно високими» (7 лютого 2023 року)
.jpg)
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі
