Перейти до вмісту

Смерть путіна

Матеріал з Вікіцитат
Вікіпедія
Вікіпедія

«Смерть путіна»[1][2] (також пишуть як «Смерть Путіна»[3][4]; англ. Putin) — англомовний польський біографічний фільм режисера Патрика Веги.

Цитати про фільм

[ред.]
  •  

Було очевидно, що у мене не буде дозволу на зйомку Кремля для фільму про Путіна. Тому ми використовували систему прихованих камер. Також я співпрацював з людьми з Росії, які ненавидять Путіна. Вони допомогли нам з багатьма речами, навіть привезли з Росії на знімальний майданчик у Польщі російську військову форму[5].

  — Патрик Вега, режисер стрічки
  •  

В моєму житті також був досвід життя в комунізмі. Я пам'ятаю той час, коли проводив з мамою п'ять годин в магазині з м'ясом, щоб купити шматок шинки. Тож, з одного боку, я отримав цей «комуністичний» досвід, а з іншого – зараз я існую в аудіовізуальній культурі Сполучених Штатів. Тому я вірив, що можу перекласти цю хвору реальність Росії на мову Заходу. Тож моя ідея полягала в тому, щоб створити фільм про Путіна, але не для росіян, а для решти світу[5].

  — Патрик Вега
  •  

З самого початку я знав, що в Росії все приховується, що російська пропаганда створює брехню про всю їхню реальність. Тому для мене було очевидно, що мені потрібно співпрацювати з експертами, фахівцями з багатьох сфер, якщо я хочу зробити цей фільм достовірним.
Тому я співпрацював, наприклад, із колишнім заступником начальника розвідки НАТО, з представниками Моссаду, з генералами, які керували воєнними кампаніями в Азії, з фахівцями з ядерного арсеналу[5].

  — Патрик Вега
  •  

Ми знімали у Польщі, Ізраїлі, у зруйнованому Алеппо, в Росії, в Україні, а також у невеликих декораціях у Сполучених Штатах. Я співпрацював з операторами з України, і вони знімали для нас справжні бомбардування міст. Це було небезпечно, але ці люди вважали, що світ повинен побачити, як виглядає ця війна. Тож це був абсолютно неймовірний досвід у моєму житті[5].

  — Патрик Вега
  •  

Також я розмовляв з фахівцями з життя Путіна, авторкою його біографій Кристиною Курчаб-Редліх. Вона провела майже 30 років у Росії, навіть розмовляла зі справжньою матір'ю Путіна, яка дитиною відправила його в Ленінград, в іншу сім'ю. Вона сказала мені, що Путін – боягуз. І я відчуваю те ж саме. Очевидно, що якщо людина сильна, їй не потрібно щодня розповідати вам: «Дивіться, я такий сильний диктатор, найсильніший політик у світі».
Якщо ви подивитеся на історію кожного диктатора, знайдете багато схожого. У всіх є параноя, всі вбивали опозиціонерів, і, врешті-решт, кожен диктатор відчуває страх перед смертю, тому що знає, що в кінці кінців йому доведеться дорого заплатити[5].

  — Патрик Вега
  •  

Тож мій фільм – це щось на кшталт спроби розкрити свідомість Володимира Путіна. Я вірю, що якщо ви почнете розуміти як там все влаштовано, зможете підготувати свій власний сценарій майбутнього.
Тому я вирішив знайти актора, який би мав форму обличчя, близьку до Путіна, щоб створити фінальний образ на основі штучного інтелекту. Це виявилася «місія нездійсненна»: я почав співпрацювати зі студіями з Лос-Анджелеса, і всі намагалися використовувати технологію deepfake. Вони брали кадри з Путіним з інтернету і намагалися навчити штучний інтелект. А це неможливо, бо ШІ не розуміє людських емоцій. Це легко, якщо ви хочете створити Путіна з одним виразом обличчя. Але якщо у вас є персонаж у двогодинному фільмі з цілим спектром емоцій, безперервністю цих емоцій між сценами, зі складними рухами під час діалогу – це неможливо для ШІ[5].

  — Патрик Вега
  •  

У нас були проблеми з усім. Наприклад, з інтер'єром військового літака, який убив Дудаєва під час першої війни в Чечні. І з багатьма іншими подібними речами. Якщо б я хотів зняти фільм про американську політику, все було б простіше, тому що є багато матеріалів – в бібліотеках, онлайн, скрізь. А з Росією було дуже складно[5].

  — Патрик Вега
  •  

Це, мабуть, перший байопік, який відбувається в реальному часі. Існує багато кінобіографій політиків, диктаторів, але всі вони про минуле. Тут у нас зовсім інша ситуація. Глядач може взяти з цього фільму те, що неможливо знайти ніде: ви не можете побачити Путіна в найбільш приватних, інтимних ситуаціях, коли він слабкий, коли відчуває страх, коли він плаче. Тому гадаю, що це дуже унікальний досвід[5].

  — Патрик Вега
  •  

Я гадаю, що Путін – боягуз. Тому я відчув, що людям потрібно побачити його боягузом, адже таким чином вони зможуть позбутися страху перед ним.
Ще важливо, що це не просто історія про минуле, а історія в реальному часі. Тому що події в Україні відбуваються прямо зараз. Кожен може бачити Путіна щодня у медіа, всі знають, як він виглядає. Тому я був впевнений, що навіть найкращий актор з чудовим гримом не може дати того унікального досвіду, коли ви знаходитесь з цим тигром у клітці. Тому що тільки якщо ти бачиш справжнього Путіна, ти можеш відчути цю подорож у його свідомість[5].

  — Патрик Вега

Примітки

[ред.]