Сліпко Олександр Сергійович
| Сліпко Олександр Сергійович | |
 Стаття у Вікіпедії
|
Олександр Сергійович Сліпко (3 листопада 1989, м. Кременчук, Полтавської області, Українська РСР, СРСР) — український військовий, майор Збройних сил України, відзначився у ході російського вторгнення в Україну.
Цитати
[ред.]«Це найближча бригада до того місця, де я народився і виріс, тому туди й потрапив. |
«На той час це була неважка робота, за яку платили стабільні, хоч і невеликі гроші. І можна було, наприклад, раніше піти на пенсію. |
«Це було зрозуміло не тільки у 2014 році. У 2008-му вже стало ясно: якщо ми вийдемо з проросійського вектору, як це зробила Грузія, то з нами зроблять так само. У мене були такі думки, але серйозно я на той час це не сприймав. Вважав, що Україна ще довго не вийде з проросійського вектору. Багато людей, особливо у Східній і Центральній Україні, працювали в росії, у них були родичі в росії. І взагалі, вони пам’ятали Радянський Союз. Вони, як ми їх зараз називаємо, "свідки ковбаси по 2.20", це дуже любили і вважали: росія з нами – це здорово». — про те, як сприймав події на Майдані та ймовірну загрозу десь зі сходу в інтерв'ю виданню Цензор.нет Заступник командира 93-ої бригади полковник Олександр Сліпко: "За п’ять місяців біля Барвінкового на Харківщині ми знищили близько ста танків противника. І це тільки танків" (20 квітня 2023 року) |
«Нічого не змінилося. Просто більш активними виявилися молоді люди, які розуміли: в Європі жити краще, ніж у росії». — про те, що змінилося у 2013-2014 роках в інтерв'ю виданню Цензор.нет Заступник командира 93-ої бригади полковник Олександр Сліпко: "За п’ять місяців біля Барвінкового на Харківщині ми знищили близько ста танків противника. І це тільки танків" (20 квітня 2023 року) |
«25-та навіть вирушила на вантажну станцію, щоб їхати розганяти Майдан. Але у них сталася ДТП, вантажівка перекинулася, були навіть загиблі. Місцеве населення заблокувало їх на станції, вони не могли завантажитися. Люди вийшли і сказали: ми проти того, щоб армія в цьому брала участь. Це зіграло свою роль у тому, що Збройні Сили не були задіяні на Майдані так, як внутрішні війська МВС, які потім за це розформували, хоча вони просто виконували свою функцію. Проте потім перейшли межу, яку не можна переходити. Не всі військові – ідіоти, ми вміємо думати. Ніхто не хотів би йти бити своїх. Для цього є спеціально треновані люди, їм розказують, що це добре. А у нас інша функція - ми людей захищаємо». — про те, як сприймав події 2013 року в Києві, перебуваючи поруч з 25-ою десантною бригадою, яка мала виїжджати на Майдан в інтерв'ю виданню Цензор.нет Заступник командира 93-ої бригади полковник Олександр Сліпко: "За п’ять місяців біля Барвінкового на Харківщині ми знищили близько ста танків противника. І це тільки танків" (20 квітня 2023 року) |
«До липня ми стояли в Білолуцьку. Там бойових дій у нас не було. 17 серпня ми виїхали в Кутєйніково. Нас підпорядкували командувачу сектора Д. Перший бій у нас стався біля села Петрівське Амвросіївського району. Після того наші зв’язівці на якусь гору виїхали, зловили зв’язок, бо його не було взагалі, спитали у старшого командування, що нам робити. А їм відповіли: "А що ви там робите? Сектора Д вже два дні як немає". Ну, і ми повернулися назад у сектор Б, під командування тоді ще Хомчака, і воювали в районі Іловайська... |
«Ми були в бронегрупі, яка пробивала шлях одній з колон. Ми йшли через Многопілля, Осикове, одна частина пішла на Новокатеринівку, і ми мали йти туди. Але ні у кого не було карти, а полковник Грачов, який виводив нашу колону, загинув, і ніхто не знав, куди їхати. Зі мною ротний їхав у машині, він каже: "Поворот на Старобешево, ми через нього заїжджали, давай туди". Ми доїхали до Старобешевого, потрапили на блокпост. Нам у машину двічі з чогось важкого влучило, вона вже не хотіла нікуди їхати. На блокпосту нас оточили, і було два виходи: або нас повбивають, або здатися в полон». — про те, як потрапив у полон в інтерв'ю виданню Цензор.нет Заступник командира 93-ої бригади полковник Олександр Сліпко: "За п’ять місяців біля Барвінкового на Харківщині ми знищили близько ста танків противника. І це тільки танків" (20 квітня 2023 року) |
«Не було. Але 17 лютого 2022 року ми з’їздили на рекогносцировку на ті рубежі, які ми мали займати. Я так скажу: я вважав, що на той момент війна не розпочнеться. Тому що реально російське угрупування було не готове, і вони зайшли неготовими. Вони вважали, що ми або злякаємося і не будемо чинити супротиву, або їм хтось навіяв, що Збройні Сили одразу здадуться, лише пара якихось націоналістичних батальйонів постріляють, але недовго. Їх обманули, сказавши, що Збройні Сили – не націоналістичні батальйони. А виявилося - націоналістичні…» — про відсутність передчуття великої війни в лютому 2022 року в інтерв'ю виданню Цензор.нет Заступник командира 93-ої бригади полковник Олександр Сліпко: "За п’ять місяців біля Барвінкового на Харківщині ми знищили близько ста танків противника. І це тільки танків" (20 квітня 2023 року) |
«24 лютого я був у Полтавській області. Нас вивели в райони, щоб ми змогли більш-менш в разі якоїсь провокації вийти на ті рубежі, які мали займати. Але стали ми достатньо далеко від кордону, щоб, по-перше, нас ніхто не виявив, що ми там є, по-друге, щоб, як казали, не спровокувати ворога. 24 лютого десь о пів на першу ночі мені подзвонив командир бригади, сказав, що є потужна інформація, що о четвертій ранку все почнеться. Але з 2014 року кожен день є якась потужна інформація, я вже ці інформації не сприймаю. Сказав: "Так, звичайно, все добре". У мене пів батальйону (колісна техніка) стояло в лісі, пів батальйону їхало в поїзді (гусенична техніка) в Сумську область на розвантаження. О п’ятій годині ранку я встав, думаю, треба вийти з лісу, подивитися, піймати Інтернет – може, щось сталося. Вийшов – а там війна: ракети, авіація… Я назад. Ми з заступником командира батальйону з озброєння вели цю колону. Я кажу йому: "Льоха, вставай – війна!" - "Яка війна?" - "Поїхали!" Батальйон прибув на станцію Охтирка, а там нам сказали що у них перезмінка, вони не будуть подавати состав на розвантаження. І нас почали розвантажувати аж о 9.30. |
«Їхала моя друга рота в колоні на рубіж, який я визначив, а ззаду до них прилаштувалися КрАЗ-екскаватор і КрАЗ із секцією понтонної переправи. Вони собі їхали-їхали і несподівано зрозуміли, що їдуть не зі своєю колоною, почали по нас стріляти. Ну а оскільки вони з автоматами, а ми на БМП, то у них небагато чого вийшло зробити. Чотирьох взяли у полон, їх всюди показували. Один дагестанець, такий… без настрою, і ще три "гноми" маленькі». — про те, як взяли перших полонених в інтерв'ю виданню Цензор.нет Заступник командира 93-ої бригади полковник Олександр Сліпко: "За п’ять місяців біля Барвінкового на Харківщині ми знищили близько ста танків противника. І це тільки танків" (20 квітня 2023 року) |
«Був страх – страх невідомості. Неясність обстановки – це страшно. Я не розумів, що коїться в інших частинах країни. Дзвонив своєму другу дитинства, він був у київській теробороні, питав, що у них. Дзвонив хлопцям з 92-ої бригади, питав, що з Харковом, бо до мене дійшли чутки, що там бої. Серйозного зв’язку не було, не можна було зайти в інтернет, подивитись новини. По вотсапу можна було спілкуватися, обмінюватися повідомленнями. Це нас рятувало, тому що зв’язок не працював. Командування бригади знаходиться в іншій області, а мені треба було доповідати обстановку. І ми це робили тільки за допомогою вотсапу. |
«Перша колона пройшла повз нас. Ми ще розвантажувались, а вона пройшла по сусідній вулиці – і далі в Полтавську область. З ними вступив в бій 91-ий полк, але це полк оперативного забезпечення, він не мав таких засобів, щоб вести бойові дії з такою броньованою технікою. Вони спалили пару КамАЗів, а танки пройшли далі. |
«Взяли трофеї, деяку новітню російську техніку. Скільки техніки побили, я особисто не рахував. Вона горить – і добре. Дуже багато техніки було знищено у Тростянці. Плюс багато людей вбили у перші два дні і потім уже, на підступах до Тростянця, коли батальйон звільняв Тростянець. Ми з двох сторін від міста виходили. Там є маленьке селище Смородіне, передмістя Тростянця. Коли ми його зайняли, вбили там 14 чоловік, один зміг втекти і, видно, сказав своїм у Тростянці, що українська армія вже тут. Але це були вже не кадрові російські військові, а мобілізовані з Донецька. І вони здійснили контратаку ввечері. Ну, намагалися здійснити. Але через збіг обставин їх виявили, перш ніж вони почали спішуватись із "Газелей" і ПАЗіка. Це зіграло нам на руку, їх там дуже швидко знищили. Там вони втратили до 40 людей. |
«Плану у мене немає. Але у мене є така мета – дожити до дня перемоги, тому що я не знаю, як це – бути переможцем у війні. Мені просто цікаво подивитись, що це буде, "что это такое". |
Примітки
[ред.]
