Слов'янознавство

Слов'янозна́вство, або славі́стика — комплекс наук про слов'янські народи, їх археологію, історію, зокрема мову й літературу (славістика), культуру, фольклор та етнографію в цілому й про кожний зокрема.

Цитати

	Державний підхід до захисту своїх гуманітарних дисциплін (між іншим, і до славістики) має бути системний. Слов’янським народам славістика потрібна і для того, щоб розуміти себе та етнічно близькі народи.
	— Деян Айдачич

	Держава не може розраховувати на повагу до себе, якщо не матиме добрих славістів-дипломатів, славістів-професорів, славістів-перекладачів, торгових представників і політологів. Україна мала б піклуватися про славістів. Славістика є також допоміжною дисципліною для низки експертів. Ще раз зверну увагу, що йдеться не лише про слов’янську філологію, а й про історію, етнологію, археологію, політологію слов’янських країн тощо. Це багатогранна галузь знань, пов’язана з культурою, ідентичністю, бізнесом. Без власних фахівців-славістів ви не зможете адекватно реагувати й чинити спротив порядку денному інших країн. Усе це безпосередньо позначається на деяких дуже суттєвих культурологічних та політичних рішеннях, що стосуються майбутнього.
	— Деян Айдачич

	Занепад славістики 1990-х років торкнувся всіх країн, де політики мають великий вплив на фінансування дослідницьких інституцій та університетів. Як держава ставиться до провадження славістичних досліджень, так вона ставиться й до виховання наступних поколінь дослідників. У слов’янських країнах (що добре може пояснити постколоніальна теорія) чомусь вважають, що вивчення славістики не надто важливе. Майже всюди кількість славістичних кафедр і дослідників зменшується, тому можна говорити про занепад у цих державах славістики. Ситуація абсурдна, тому що саме для цих країн украй важливе питання ідентичності в колі близьких народів, розуміння свого місця серед них із самоповагою та повагою до інших. З цієї точки зору занепад славістики в університетах та дослідницьких інститутах є незрозумілим. Більшість людей не розуміє, що це суттєва потреба. Можна не любити сусідів, але знати їх потрібно.
	— Деян Айдачич

	На жаль, у слов’янських країнах дехто вважає, що славістика не надто потрібна. Думаю, що в цьому Україна випереджає інших. Тут не розуміють, що вона знаходиться у центрі слов’янського світу, між потужною Росією, сильною Польщею, Чехією, Словаччиною та південними слов’янами. Без підтримки університетської славістики не буде майбутніх поколінь дослідників. Україна має талановитих славістів, але їхнє покоління потроху відходить. Що буде, коли вони перестануть працювати?
	— Деян Айдачич

	Славістику у звичайному сенсі розуміють як славістичну філологію. Мова насправді про ширше явище — про славістичну археологію, географію, політологію, етнологію, фольклористику і так далі. Це ціла низка дисциплін, які займаються дослідженням слов’янських народів. Важливим питанням є те, навіщо славістика у своєму широкому значенні потрібна спільноті, суспільству? Представники академічних кіл та особи, які до них не належать, мають різні погляди щодо цього. Тут варто подивитися на ставлення до славістики у слов’янських і неслов’янських країнах.
	— Деян Айдачич