Скрябін (гурт)

Матеріал з Вікіцитат
(Перенаправлено з Скрябін)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Скрябін.jpg

«Скрябін» — український музичний гурт, створений 1989 року. Лідер і вокаліст — Андрій «Кузьма» Кузьменко.

Цитати[ред.]

«Технофайт» (1993)[ред.]

  •  

Най світ валиться, я ніц ни хочу знати,
Мене навчила на свою біду…
Educatіon, час відпочивати,
Я не прийду.

  — «Educatіon»

«Казки» (1997)[ред.]

  •  

Нікому то не треба,
Я був ше вчора такий малий.
Прийшли великі хвилі,
Забрали то всьо, шо я ліпив.

  — «Нікому то не треба»

«Танець пінгвіна» (1998)[ред.]

  •  

Коли я ходжу по місті
На мене тиснуть люди,
Я бачу їхні руки,
Я бачу їхні губи

Я довго ходжу по місті,
Мене нервує небо,
То і не моє небо,
То і не твоє небо

(Приспів:)
Сонце на стінах,
Я там, де сонце на стелі,
Танцюю танець пінгвіна
Страшно веселий.
Я там, де сонце на стінах,
Я там, де сонце на стелі,
Танцюю танець пінгвіна
Страшно веселий

Мене тримають за руки
Шоб не робити то само
Мене нервують люди
Ті, шо думають мало

  — «Танець пінгвіна» (хоча пісня вперше з'явилася в невиданому альбомі «Технофайт» 1993 року, подано текст 1998 року, що здобув найбільшу популярність)

«Озимі люди» (2002)[ред.]

  •  

Не треба було йти далеко
Не треба було йти так довго
Земля, де бігав ти маленьким,
Є твоїм домом.

  — «Шукав свій дім»

«Танго» (2005)[ред.]

  •  

На глибині зустрічаються всі,
Так ніби в морі місця нема,
І труться бортами, аж стогне земля
Від зависті, підлості й зла.
Хтось не доплив, бо йому помогли
Набрати повні трюми води,
Бо стати героями тої війни
Дуже хотіли вони.

А до берега тихо хвилі несуть
Поранені душі живих кораблів,
А від берега знову в море ідуть
Ті, хто вірив і правду знати хотів.

  — «Люди, як кораблі»
  •  

Здається, шо то було так давно,
Коли в руках тримаю цей альбом,
Нам було абсолютно все одно,
Не маючи нічого мати всьо.
За гроші не купити тільки час,
Він всіх нас методично поділив,
Когось він опустив, когось підняв,
А є на кого взагалі забив.

  — «Старі фотографії»

«Радіо Любов» (2012)[ред.]

  •  

Кілька спальних районів, посередині Дніпро,
Київ — місто невелике, ми зустрінемось в метро.[1]«Говорили і курили»

  •  

Не думай про завтра,
Це за тисячу років…[1]«Не думай про завтра»

  •  

Мам,
Ти мене вибач шо я став дорослий,
І вже минула сорок третя осінь,
Як я побачив перший раз свій дім.[1]«Мам»

«Добряк»[ред.]

  •  

Заржавілим людям не поможеш ніяк,
Зрозумій, добряк: пізно вже — ніяк![2]«Добряк»

  •  

А моя країна — суцільна руїна,
Як можна не любити свою землю аж так?..[2]«Руїна»

  •  

Найбільша радість українця — дотягнути до завтра,
Ми всі давно в окопах, хоча це не війна.[2]«Руїна»

  •  

То є Львів, моє місто, не з простого тіста,
Ліплений роками — друзями й ворогами.[2]«То є Львів»

  •  

Знаєш, час втікає, як вода,
І способу інакшого ми поки шо не знаєм,
І набагато тихше тече життя ріка,
Якщо ти свого друга часто зустрічаєш.[2]«Лист до друга»

«25»[ред.]

  •  

Я злий на український спокій,
За нашу фразу «Добре, якось буде».[3]«Злий»

  •  

Я злий на совість президентів,
Яка до них ніколи не приходить.
Я злий на політичних імпотентів,
Які нас, як собак, по кругу водять.[3]«Злий»

Примітки[ред.]

  1. а б в Радіо Любов // НАШЕ — Переглянуто: 9 червня 2016
  2. а б в г д Добряк // НАШЕ — Переглянуто: 9 червня 2016
  3. а б Злий // Pisni.org.ua — Переглянуто: 8 липня 2019