Синя Борода

Вікіпедія

Синя Борода

Синя Борода — персонаж багатьох літературних, кінематографічних та інших творів, багатий чоловік, який одружується з красунями, які згодом загадково зникають.

Перегукується з грецьким персонажем Ікаром, Люцифером, міфом індійців зуні «Хлопець та орел» — хижак у кожному з них прагне отримати вищість і владу над іншими; архетип «чарівник-невдаха»^[1].

Цитати

Що більше вона себе переконувала, то не таким і жахливим здавався їй жених і не такою синьою — його борода^[2].

Одного дня Синя Борода сказав дружині:
— […] Ось тобі мій в'язанець ключів. Ти можеш відкрити будь-які двері —у комори, у скарбниці, будь-які двері у цьому замку. Лише не чіпай цього ключика із завитками^[2].
— «Ключ є дозволом знати найглибші та найтемніші секрети душі^[3].»

Примітки

↑ К. Естес. Жінки, що біжать з вовками, 2023, с. 49
↑ ^а ^б К. Естес. Жінки, що біжать з вовками, 2023, с. 45
↑ К. Естес. Жінки, що біжать з вовками, 2023, с. 55

Див. також

Казка

Джерела

Клариса Пінкола Естес. Жінки, що біжать з вовками. Архетип Дикої жінки у міфах та легендах. — Київ: Yakaboo Publishing, 2023. — 528 с. — ISBN 978-617-7544-16-5

Поділіться цитатами з вашими друзями:

[К._Естес._Жінки,_що_біжать_з_вовками—2023——49-1] К. Естес. Жінки, що біжать з вовками, 2023, с. 49

[К._Естес._Жінки,_що_біжать_з_вовками—2023——45-2] а ^б К. Естес. Жінки, що біжать з вовками, 2023, с. 45

[К._Естес._Жінки,_що_біжать_з_вовками—2023——55-3] К. Естес. Жінки, що біжать з вовками, 2023, с. 55

[1]

[2]

[3]