Перейти до вмісту

Навроцька Ісидора Андріївна

Матеріал з Вікіцитат
(Перенаправлено з Сидора Навроцька)
Сидора Навроцька
Стаття у Вікіпедії

Ісидора (Сидора) Навроцька (у шлюбі Палій) (5 березня 1858, с. Котузів, Підгаєцький повіт, Королівство Галичини та Володимирії — 5 березня 1852, с. Перевозець, тепер Войнилівська селищна громада, Калуський район, Івано-Франківська область) — українська письменниця, співавторка альманаху «Перший вінок» (оповідання «Попався в сіть», 1887).

Цитати

[ред.]

Про Сидору Навроцьку

[ред.]
  •  

Із газети «Діло» Сидора Навроцька довідалася, що Наталя Кобринська хоче видати альманах жіночих творів. Відчуваючи в собі певні літературні здібності, дівчина потай від усієї родини написала оповідання й відіслала їх Франку з проханням відповісти їй у газеті «Діло», якщо текст вартий уваги. У листі від 5 квітня 1887 року писала: «Високоповажний Пане! Посилаю Вам два кавальчики, як пробка таланту одної з галицьких жінок. Прошу о поміщенє в «Альманасі», сли має яку вартість, бо сли без вартості, то без прошенія, кинете в кут. Могла б і повинна була тоє переписати, але думаю, що шкода і паперу і часу другий раз такі дурниці писати, впрочім, як захочете, то, може, Вам і так удасться прочитати. Слибисьте хотіли, то могла би Вам післати «гаївки», які дівчатам в моїм рідним селі співають, буде їх коло 14 або і більше. Слибистьее хотіли, то в «Ділі» напишіть пару слів, от хоч би так, одно слівце, впрочім не є певна, що вже Вам це треба. Пережийте весело і щасливо надходячі свята щиро Вам жичит Ародиса». Псевдонім «Ародиса» молода авторка вигадала, поставивши літери свого імені у зворотному порядку[1]. — З есею «Дуже гарний белетристичний талант»: Сидора Навроцька

  — Соломія Трильовська
  •  

Вибір Сидорою на рецензента літературної спроби саме Франка був невипадковим. «Ми, молоді, його боготворили. Його писання нас виховували. Тямлю, як ще дванадцятьлітнім дітваком прочитала я його оповідання «На дні» й гірко плакала над ним. Тому, хоч старше покоління ганило його за соціалізм, було перелякане його арештами, це не могло нас відстрашити від нього». Іван Якович розгледів певний літературний хист «Ародиси» й відповів їй у «Ділі» напередодні Великодня 1887 року. Очевидно, що цей відгук викликав у дівчини потрясіння. «Я кинула якийсь недокінчений торт і сховалась у найдальшу кімнатку, щоб натішитись, без свідків. Щоправда, старша сестра мене вилаяла, але я зараз же Франкові відписала. Франко відписав дуже скоро. Радив оповідання переробити й подав свої вказівки»[2]. — З есею «Дуже гарний белетристичний талант»: Сидора Навроцька

  — Соломія Трильовська

Примітки

[ред.]

Джерела

[ред.]