Сесілія Пейн-Гапошкіна
| Сесілія Гелена Пейн-Гапошкіна | |
_-_Science_Service.jpg)
| |
 Стаття у Вікіпедії
| |
 Медіафайли у Вікісховищі
|
Сесілія Гелена Пейн-Гапошкіна (англ. Cecilia Helena Payne-Gaposchkin; 1900—1979) — британсько-американська астрономка й астрофізикиня. У своїй дисертації доктора філософії 1925 року вона припустила, що зорі складаються переважно з водню та гелію. Цей революційний результат спочатку відкинули провідні тогочасні астрофізики, які вважали хімічний склад Сонця подібним до земного, проте подальші дослідження зрештою довели її правоту. Інші її важливі роботи стосувались змінних зір та використання яскравих зір для визначення структури Галактики.[1][2][3]
Цитати
[ред.]- Не починайте наукову кар'єру в пошуках слави чи грошей. Є простіші та кращі способи їх досягти. Починайте її лише тоді, коли ніщо інше не принесе вам задоволення, адже, ймовірно, ніщо інше ви й не отримаєте. Вашою нагородою буде розширення горизонтів у міру просування вгору. І якщо ви досягнете цієї нагороди, ви не будете просити ніякої іншої.[4]
- У громовому ударі розуміння немає нічого особистого. Блискавка, яка його вивільняє, приходить ззовні.[4]
- Усвідомлення своїх обмежень означає пробудження інтелектуальної цілісності, без якої уява, цілісність і старанність є марними.[5]
- Коли ми дивимося на природу, ми бачимо спіральні форми в розгорнутому папороті, равлику, мушлі наутилуса, урагані, перемішаній чашці кави, воді, що вихрує з умивальника. Мабуть, нам не слід дивуватися, бачачи спіралі у великих зоряних системах, що кружляють у космосі.[5]
- Сузір'я повертають нас до витоків астрономії. Їх називають скам'янілими залишками первісної зоряної релігії, і як такі вони представляють надзвичайний інтерес.[5]